Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды

Мета статті – оцінити ступінь адекватності перекладу І.О. Буніним віршу А. Теннісона «Годіва», що є інтерпретацією відомого наративу про леді Годіву. Як інструмент зіставлення обраний парадигматичний аналіз лексики, в якому предмет опису – слова чи фрагменти тексту, які утворюють системний ряд як визначення одного або подібних понять чи формують пов’язані перцептивні образи в тексті чи сукупності текстів. Система текстових парадигм (гіперпарадигма) – зміст тексту. Процес опису гіперпарадигми – інтерпретація тексту. Привертає увагу те, що образ Годіви є амбівалентним. Ця амбівалентність полягає у співіснуючих пластах буття, в одному з яких Годіва – дружина графа Ковентрі, а в іншому – символ співчуття як аксіологічного лінгвокультурного концепту. На образному рівні це протиставлення Годіви «вдягненої» та Годіви «роздягненої». М.М. Маковський в дослідженні «Феномен ТАБУ у традиціях та у мові індоєвропейців: Сутність, форми, розвиток» зазначає, що «поняття «роздягнений» у давнину співвідносилось з поняттями «світлий» – «блискучий, полум’яний» – «сонячний» – «божествений» – «божественно даний» (співвідношення «палати» – «бути даним» – «бути, існувати»), а також «той, що має надприродну силу». Характер Годіви у тексті-перекладі відрізняється більшим психологічним загостренням. Серед різноманітних варіантів перекладу субстантиву “pity” Бунін не випадково обирає співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось переживань. Вибір «співчуття» зумовлюється прагненням концептуально поглибити підпарадигму МОМЕНТ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ, збагатити її аксіологічно. У перекладі І. О. Буніна зберігається наративна стратегія вихідного тексту. Сутність образів дійових осіб у тексті-перекладі дещо відрізняється від вихідного тексту. Парадигма ЧОЛОВІК ГОДІВИ у тексті-перекладі сприяє конкретності опису основної дійової особи. Чоловік Годіви з «волохатим, немов рука Ісава, серцем» – утілення старозаповітнього «закону». Годіва – утілення аґапе, християнської любові. Проведений аналіз дозволив прийти до висновку про те, що переклад в цілому адекватний оригінальному тексту в збереженні наративних стратегій. Різниця ж, головним чином, полягає в більшій складності парадигматичної організації перекладу в порівнянні з оригіналом, що свідчить про більше багатство його змістовної сторони.

Ключові слова: функціональний підхід у дослідженні мовних явищ, парадигматичний аналіз лексики, мовознавче дослідження поетичного тексту.

Цель статьи – оценить степень адекватности перевода И. А. Буниным стихотворения А. Теннисона «Годива», представляющего собой интерпретацию известного нарратива о леди Годиве. В качестве инструмента сопоставления выбран парадигматический анализ лексики, в котором предметом описания являются слова или фрагменты текста, представляющие собой системный ряд как определения одного или подобных понятий или формирующие связанные перцептивные образы в тексте или совокупности текстов. Система текстовых парадигм (гиперпарадигма) – содержание текста. Процесс описания гиперпарадигмы – интерпретация текста. Обращает на себя внимание, что образ Годивы амбивалентен. Эта амбивалентность проявляется в сосуществующих бытийных пластах, в одном из которых Годива – супруга графа Ковентри, а в другом –символ сострадания как аксиологического лингвокультурного концепта. На образном уровне это противоположение Годивы «одетой» и Годивы «обнажённой». М. М. Маковский в исследовании «Феномен ТАБУ в традициях и в языке индоевропейцев: Сущность, формы, развитие» пишет, что «понятие «обнажённый» в древности соотносилось с понятиями «светлый» – «блестящий, огненный» – «солнечный» – «божественный» – «божественно явленный» (соотношение «гореть» – «быть явленным» – «быть, существовать»), а также «обладающий сверхъестественной силой». Характер Годивы в тексте-переводе отличается большей психологической заострённостью. Среди различных возможных вариантов перевода для субстантива “pity” Бунин не случайно выбирает «сострадание» – «сопереживающее отношение к горю ближнего». Выбор «сочувствия» обусловлен стремлением концептуально углубить подпарадигму МОМЕНТ ПРИНЯТИЯ РЕШЕНИЯ, обогатить её аксиологически. В переводе И. А. Бунина сохраняется нарративная стратегия исходного текста. Сущность образов действующих лиц в тексте-переводе несколько отличается от исходного текста. Парадигма СУПРУГ ГОДИВЫ в тексте-переводе способствует конкретности описания основного действующего лица. Супруг Годивы с «волосатым, как длань Исава, сердцем» – воплощение ветхозаветного «закона». Годива – воплощение агапе, христианской любви. Финал стихотворения свидетельствует о победе нового над ветхим, «любви» над «законом» Проведенный анализ позволил прийти к выводу о том, что перевод в целом адекватен оригинальному тексту в сохранении нарративных стратегий. Различие же, главным образом, заключается большей сложности парадигматической организации перевода по сравнению с оригиналом, что свидетельствует о большем богатстве его содержательной стороны.

Ключевые слова: функциональный подход к исследованию языковых явлений, парадигматический анализ лексики, лингвистическое исследование поэтического текста.

 

Translated texts make a part of Bunin`s idiolect. An evidence of this is Bunin`s translation of Tennyson`s “Godiva”. It is an interpretation of the well-known narration about Godiva. Research`s aim is to estimate of approximate level for translated text with paradigmatic sifting of text. Paradigmatic sifting of text is definition for one or more concepts which forms perception image in text or text`s content. The hyperparadigm`s description is interpretation of text. “Godiva” in text has duality. This duality is two existential stratas. For the 1^st  of the text`s existential strata we can see Godiva like a wife of Coventry`s earl. For the 2^nd  of the text`s existential strata we can see Godiva like a symbol for Mercy like an axiological linguistic concept. It is an contraposition between “vestured” and “naked” Godiva. M. M. Makovsky wrote that “for the ancient time concept “naked” correspondence with concept “light” –”brilliant, flamy” –”sunny” –”divine” –”divinely revealed” (correspondence of “to burn, to be revealed” –”to be, to exist”) and “which has uncanny Power” ”.Godiva`s character for translated text is more psychological than original text. Amongst different possible options for translation of noun “pity” Bunin change word with meaning of mercy. And it is not by chance. That change due to tendency for axiologize DECISION`S MOMENT underparadigm. Bunin should of narrative strategy of the original text. The actor`s nature of translated text has differences with the original text. GODIVA`S HUSBAND paradigm due to specifity of description for main actor. Godiva`s husband with “heart as rough as Esau`s hand” is a personification for Old testament`s “law”. Godiva is a personification for agape. The poem`s end is an evidence that love is a winner. T. M. Dvinyatina wrote that «art is a safekeeping for human`s chuckles and crucifixions”. This is, from Dvinyatina`s opinion, “is existentional arm of Bunin`s legacy”. Word “text” has semantic of order. But concept “hypertext” has many connotations which due to question about possibility for understanding of translated texts like a exegetics.

Key words: functional way to research of language phenomena, paradigmatic sifting of lexicon, linguistic research of poetical text.

Большой англо-русский словарь. В двух томах. / Под общим руководством И.Р. Гальперина. Том II. М.: Сов.Энциклопедия, 1972. 863 с.

Борботько В.Г. Принципы формирования дискурса: От психолингвистики к лингвосинергетике. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. 288 с.

Бунин И.А. Полное собрание сочинений в 13 томах. Т. 7. М.: Воскресенье, 2006. 512 с.

Воздвиженский В. Вечные образы // Словарь литературоведческих терминов. М.: Просвещение, 1974. 509 с.

Двинятина Т.М. Поэзия И.А. Бунина. Текстология. 2014. URL: ivbunin.ru/img/Двинятина%20Т. М.%20Бунина%20Текстология%20(1).pdf. (Дата обращения: 1 марта 2020 года).

Маковский М.М. Феномен ТАБУ в традициях и в языке индоевропейцев: Сущность, формы, развитие. М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. 280 с.

Ожегов С.И. Словарь русского языка. М.: Русский язык, 1989. 924 с.

С. Есенин и его окружение: А. Мариенгоф – Н. Клюев – С. Клычков. Сопоставительный анализ лексики. / Под науч. ред. И.И. Степанченко. Коллективная монография. Харьков: Издатель Иванченко И.С., 2016. 240 с.

Эко У. Сказать почти то же самое. Опыты о переводе. СПб.: Симпозиум, 2006. 574 с.

REFERENCES

Bol`shoy anglo-russkogo slovar`: V dvuh tomah. / Pod obshim rukovodstvom I.R. Gal`perina. Tom II. M.: Sov. Encyklopediya, 1972. 863 s.

Borbot`ko V.G. Printsipy formirovaniya diskursa: Ot psiholingvistiki k lingvosinergetike. M.: Knizhny dom “LIBROKOM”, 2011. 288 s.

Bunin I.A. Polnoye sobraniye sochineniy v 13 tomah. T. 7. M.: Voskresenye, 2006. 512 s.

Vozdvizhenskiy V. Vechnye obrazy // Slovar` literaturovedcheskih terminov. M.: Prosvesheniye, 1974. 509 s.

Dvinyatina T.M. Poeziya I.A. Bunina. Tekstologiya 2014. URL: ivbunin.ru/img/Двинятина%20Т. М.%20Бунина%20Текстология%20(1).pdf. (Data obrasheniya: 1 marta 2020 goda).

Makovsky M.M. Fenomen TABU v trafitsiyah i v yazyke indoyevropeytsev: Sush`nost`, formy, razvitiye. M.: Knizhny dom “LIBROKOM”, 2012. 280 s.

Ojegov S.I. Slovar` russkogo yazyka. M.: Russkiy yazyk, 1989. 924 s.

S. Yesenin i yego okruzheniye: A. Mariyengof ‒ N. Kluyev ‒ S. Klychkov. Sopostavitel`ny analiz leksiki. / Pod nauch. red. I.I. Stepanchenko. Kollektivnaya monografiya. Khar`kov: Ivanchenko I.S., 2016. 240 s.

Eco U. Skazat` pochti to zhe zamoye. Opyty o perevode. SPb.: Simpozium, 2006. 574 s.