ПАРОДІЯ О.І. КУПРІНА «НА ЗАМОВЛЕННЯ» ЯК «МЕТЕЛІТЕРАТУРА»

Анотація

В статті вперше аналізується оповідання А.І. Купріна «На замовлення», яке відноситься до двох неавторських циклів як пародія. Текст аналізується з позицій ігрової поетики: встановлюються інтертекстуальні зв’язки між першим і другим планом пародії, встановлена група претекстів, до яких звертається Купрін. У статті досліджуються характерні ознаки ігрової поетики Купріна. Встановлено, що гра з читачем ведеться на композиційному, образному, лексичному і жанровому рівні. Дослідження показало, що ігровий характер творів Купріна передбачає неоднозначне прочитання. Використовуючи метод інтертекстуального аналізу, вдалося встановити, що в якості претекстів пародії Купріна виступають твори як пародійні, так і ті, які сприймаються як не пародії; як прозаїчні, так і віршовані. Встановлено зв’язок пародії Купріна не лише з попередньою, але і з подальшою літературою. Основний зміст дослідження складає аналіз заголовка оповідання-пародії «На замовлення», історії його зміни і встановлення за допомогою цитат і алюзій інтертекстуальних зв’язків з претекстами з метою виявлення другого та третього плану пародії, а також виявлення вертикального літературного контексту. У статті представлена специфічна риса поетики Купріна, перекодування текстів по осі «вірші – проза», трансформація експліцитної пародії в імпліцитну. У статті стверджується, що імпліцитна пародія «На замовлення» є рефлексією Купріна над літературним дискурсом епохи, зокрема календарної (пасхальної) прози, яка відноситься до жанрів зі встановленим каноном. У статті обґрунтовується думка про те, що твір Купріна відноситься до текстів ігрового стилю.

Ключові слова: інтертекстуальні зв'язки, гра, імпліцитна пародія, цикл.

В статье впервые анализируется рассказ А.И. Куприна «По заказу», который относится к двум неавторским циклам как пародия. Текст анализируется с позиций игровой поэтики: устанавливаются интертекстуальные связи между первым и вторым планом пародии, установлена группа претекстов, к которым обращается Куприн. В статье исследуются характерные признаки игровой поэтики Куприна. Установлено, что игра с читателем ведётся на композиционном, образном, лексическом и жанровом уровне. Исследование показало, что игровой характер произведений Куприна предполагает неоднозначное прочтение. Используя метод интертекстуального анализа, удалось установить, что в качестве претекстов пародии Куприна выступают произведения как пародийные, так и те, которые воспринимаются как не пародии; как прозаические, так и стихотворные. Установлена связь пародии Куприна не только с предшествующей, но и с последующей литературой. Основное содержание исследования составляет анализ заглавия рассказа-пародии «По заказу», истории его изменения и установление с помощью цитат и аллюзий интертекстуальных связей с претекстами с целью выявления второго и третьего плана пародии, а также выявления вертикального литературного контекста. В статье представлена специфическая черта поэтики Куприна, перекодировка текстов по оси «стихи – проза», трансформация эксплицитной пародии в имплицитную. В статье утверждается, что имплицитная пародия «По заказу» представляет собой рефлексию Куприна над литературным дискурсом эпохи, в частности календарной (пасхальнной) прозы, которая относится к жанрам с установленным каноном. В статье обосновывается мысль о том, что произведение Куприна относится к текстам игрового стиля.

Ключевые слова: интертекстуальные связи, игра, имплицитная пародия, цикл.

The article deals with the analysis of A.I. Kuprin’s story “By Order” for the first time. It refers to two non-author cycles as a parody. The text is analysed from the standpoint of game poetics: intertextual links are established between the first and the second plan of the parody, a group of pretexts which Kuprin refers to, is established. The article studies characteristic features of Kuprin’s game poetry. It is specified that the game with the reader is conducted at a compositional, figurative, lexical and genre levels. The study has showed that the playful nature of Kuprin’s works presupposes multi-faceted reading. The method of intertextual analysis has made it possible to prove that the pretexts of Kuprin’s parody are both parody works and those perceived as non-parodies, both prosaic and poetic. It has been identified that there is a connection between Kuprin’s parody and the preceding literature as well as the subsequent one. The main content of the study is the analysis of the parody title “By Order”, the history of its change and setting inter-textual links with pretexts by quotes and allusions in order to identify the second and the third plans of the parody as well as to identify the vertical literary context. The article presents a specific feature of Kuprin’s poetics, transcoding texts along the axis “verses – prose”, transforming explicit parody into an implicit one. The article claims that the implicit parody “By Order” is Kuprin’s reflection on the literary discourse of the era, in particular the calendar (Easter) prose, which refers to the genres with the established canon. The article substantiates the idea that Kuprin’s work is related to the texts of the game style.Key words: intertextual communication, game, implicit parody, cycle.