ПРИНЦИПЫ СЛИЯНИЯ (ТЕМНОТЫ) И РАЗЛИЧИМОСТИ (СВЕТА) КАК ОСНОВА ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ЛИРИЧЕСКОГО «Я» И «ДРУГОГО»

Анотація

У статті розглядається гіпотеза, яка полягає в тому, що принципи злиття / темряви / небуття та вiдмiнностi / світла / буття є предосновою для формування у вірші ліричного «Я» і «Іншого», визначаючи властивості одного й іншого одночасно. Принципи злиття і розрізнення є парадигмоутворюючим фактором для образів і понять, що виникають в ході сприйняття вірша. Парадигма ВIДIМIННIСТЬ (СВІТЛО) включає образи таких явищ, як денний час доби, буттєвiсть, персоналізація «Я», іншого персонажа і конкретність / реалістичність персонажа й художнього світу, а парадигма ЗЛИТТЯ (ТЕМНОТА) – ніч або перехідний час дня, темрява, сон, дрімота або сп’яніння, водна стихія або туман, тайнiсть, завмирання процесів життєдіяльності, зупинка руху або періодичний / круговий рух, почуття любові або смерть, слабка персоналізація ліричного «Я», часто за допомогою «Іншого». У статтi показано, що обидва складових парадигматики вірша (і «Я», і «Інший») мають в своїй основі однакове співвідношення принципів злиття і вiдмiнностi.

Ключовi слова: злиття, вiдмннiсть, лiричне «Я», «Iнший», парадигма.

 В статье рассматривается гипотеза, заключающаяся в том, что принципы слияния / темноты / небытийности и различимости / света / бытийности являются предосновой для формирования в стихотворении лирического «Я» и «Другого», определяя свойства одного и другого одновременно. Принципы слияния и различимости являются парадигмоообразующим фактором для образов и понятий, возникающих в ходе восприятия стихотворения. Парадигма РАЗЛИЧИМОСТЬ (СВЕТ) включает образы таких явлений, как дневное время суток, бытийность, персонализация «Я», другого персонажа и конкретность / реалистичность персонажа и художественного мира, а парадигма СЛИЯНИЕ (ТЕМНОТА) – ночь или переходное время дня, темнота, сон, дремота или опьянение, водная стихия или туман, тайность, замирание процессов жизнедеятельности, остановка движения или периодическое / круговое движение, чувство любви или смерть, слабая персонализация лирического «Я», часто посредством «Другого». В cтатье показано, что оба составляющих парадигматики стихотворения (и «Я», и «Другой») имеют в своей основе одно и то же соотношение принципов слияния и различимости.

Ключевые слова: слияние, различимость, лирическое «Я», «Другой», парадигма.

The article deals with the hypothesis that the principles of fusion / darkness / non-being and distinguishability / light / beingness are a basis for forming in the poem of the lyric ―I‖ and ―Other‖, defining the properties of one and the other at the same time. The principles of fusion and distinguishability are a paradigm-forming factor for images and concepts that arise during the perception of a poem. The paradigm DISTINGUISHABILITY (LIGHT) deals with images of such phenomena as daytime, beingness, personalization of the ―I‖, another character and the concreteness / realism of the character and the artistic world, and the FUSION (DARKNESS) paradigm is the night or transitional time of the day, darkness, sleep, drowsiness or intoxication, water element or fog, secretiveness, the fading of life processes, stopping movement or periodic / circular movement, a feeling of love or death, weak personalization of the lyric ―I‖, often through the ―Other‖. As a result of the analysis of the poems, it is shown that both components of the paradigmatics of the poem (both ―I‖ and ―Other‖) are based on the same correlation of the principles of fusion and distinguishability.

Key words: fusion, distinguishability, paradigm, lyrics ―I‖, ―Other‖.