ЕДИНИЦЫ НЕВЕРБАЛЬНОЙ СЕМИОТИКИ КАК СРЕДСТВА СОЗДАНИЯ «ЭМОЦИОНАЛЬНОГО» ПОРТРЕТА ГЕРОЯ (НА МАТЕРИАЛЕ ПОВЕСТИ М. ЛЕРМОНТОВА «ВАДИМ»)

Анотація

Надана розвідка актуальна у зв’язку з недостатньою увагою лінгвістів до мови ранньої повісті М. Лермонтова «Вадим». На особливу увагу заслуговують авторські ремарки. Саме в ремарках М. Лермонтов реалізує одиниці невербальної семіотики. Аналіз висловів невербальних комунікацій підтвердив, що Вадим — романтичний герой, з властивими цьому типу рисами характеру. Він відчуває емоції, властиві сильним, поривчастим і яскравим натурам, впевненим у собі і у своєї перевазі над оточуючими. Основні емоції Вадима віддзеркалюють його холеричний темперамент.

Ключові слова: невербальна семіотика, ремарки, невербальна комунікація, «емоційний» портрет героя, типовий романтичний герой.

Проведенное исследование актуально в связи с недостаточным вниманием лингвистов к языку ранней повести М. Лермонтова «Вадим». Особого внимания заслуживают авторские ремарки. Именно в ремарках М. Лермонтов реализует единицы невербальной семиотики. Анализ высказываний невербальных коммуникаций подтвердил, что Вадим — романтический герой, имеющий присущие этому типу героя черты характера. Он испытывает эмоции, свойственные сильным, порывистым и ярким натурам, уверенным в себе и своѐм превосходстве над окружающими. Основные эмоции Вадима отражают его холерический темперамент.

Ключевые слова: ремарки, невербальная семиотика, невербальная коммуникация, «эмоциональный» портрет героя, типичный романтический герой.

This research contributes to the studies of language in Mikhail Lermontov’s early novel Vadim. Author’s remarks in the novel deserve a special attention and generally are poorly studied. There are so many remarks and they are so accurate that sometimes these statements can be compared to the author’s remarks in a play. It is in these remarks that Lermontov realizes paralinguistic units or units of nonverbal semiotics. The purpose of the study is to describe and analyze the language of nonverbal communication and to present the protagonist’s ―emotional portrait‖ on the basis of the analysis. Conclusions. Nonverbal semiotics plays a crucial role in revealing the nature of all characters in the story, and especially, of the main character, Vadim. All of the emotions expressed by the means of nonverbal semiotics can be organized into a series of sequences. Significantly, due to the character’s unique traits (rather than the story’s genre), the protagonist does not feel any fear, shame or guilt. Analysis of the language of nonverbal communication presented in this paper confirms that Vadim is a typical romantic hero, with all the traits common to this type of character. However, unlike other characters of Lermontov’s romantic poems, Vadim is not self-reflective or introspective, and has no feelings of guilt. Vadim’s main emotions reflect his choleric temperament. His emotions are typical for strong, impetuous and exceptional personalities who feel self-confident and superior to others.

Key words: remarks, nonverbal semiotics, nonverbal communication the protagonist’s ―emotional portrait‖, typical romantic hero.