СПРОБИ РЕФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ОРИГІНАЛЬНІ ЦІЛІ Й ОСТАННІ РЕЗУЛЬТАТИ

Alyona DUDOLADOVA, Olga DUDOLADOVA

Анотація


Людське мовлення існує як особливий вид діяльності – чітко структурований, організований, впорядкований, що регулюється суспільством, у якому ми живемо, його нормами та традиціями. Проте детермінованість комунікації суспільними відносинами залишає індивідові певний простір для особистого вибору тих чи інших мовленнєвих актів та мовних одиниць у відповідності до його попереднього досвіду, який безперечно базується на індивідуальній картині світу, створеній у мозку завдяки багатоманітній взаємодії з оточуючим світом. Саме соціальні відносини і є своєрідною засадою комунікативної діяльності будь-якого представника цього суспільства. Мова та культура (а саме: сукупність традицій, уявлень, звичок, знань та правил поведінки, що зафіксовані у значеннях мовних одиниць) нерозривно позв’язані та дозволяють передавати досвід від однієї генерації до іншої, закріплюючи й певні стереотипи. Отже, здатність мови впливати на ставлення людей до речей, фактів, подій цілком зрозуміла, що й дозволило активістам запропонувати мовну реформу у 70-і роках ХХ століття. Спочатку феміністки проголосили необхідність мовних змін у жіночих номінаціях, потім ця течія стала загальнонаціональною у багатьох країнах світу і торкнулася представників інших меншин, отримавши назву політичної коректності. Наразі цю течію називають соціальною коректністю, оскільки вона опікується злагодою усіх членів суспільства. Запропоновані зміни вважалися соціально та культурно бажаними й корисними через припущення, що зміни в мові людей призведуть до змін у їхньому ставленні до певних явищ та життя в цілому. Зважаючі на останні події у Сполучених Штатах Америки, слід зауважити, що сучасний інтерес до “політично коректної” мови не вщухає, а й далі набирає обертів. Цікавим видається прослідити соціо-культурні витоки та засади цього явища, а також його лінгвістичне відображення.


Ключові слова


антисексистські альтернативи; жіноче; чоловіче; політична коректність; упередженість мови; феміністська критика мови

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Dudoladova, O.V. (2003). Оtrazheniе gendernykh stereotipov v angloyazychnom publitsisticheskom diskurse [Gender stereotypes reflected in English publicistic discourse]. Vestnik Mezhdunarodnogo Slavianskogo Universiteta (g. Kharkiv) [Journal of International Slavonic University], Vol.6, № 1, pp. 16-18. (in Russian).

Таrаsоvа, Ye.V. (1999). Kognitivnye osnovaniya sistemnoi organizatsii rechi [Cognitive foundations of speech systemic organization]. Visnyk Kharkivskogo Derzhavnogo Universitety [Journal of Kharkiv State University], Vol. 424, pp. 174-184. (in Russian).

Fuko, M. (1991). Volia k istine: po tu storonu znania, vlasti i seksualnosti [Strive for Truth: on the other side of knowledge, power and sexuality]. Mode of access: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/.../07.php (in Russian).

Angela Carter: New Critical Readings. (1998). Ed. by Sonya Andermahr,

Lawrence Phillips. NewYork, London: Bloomsbury Publishing Plc.

Bates, B. (1987). Nonsexist language use in transition. In: Journal оf Communication. № 28 (1), pp. 139-148.

Beauvoir, S. (1972). The Second Sex: Transl. Harmondsworth: Penguin Books.

Butler, J. (1990). Gender Trouble, Feminist Theory and Psychoanalytic Discourse. In: L. Nikolson, ed., Feminism / Postmodernism. NewYork, London: Routledge., pp. 324-341.

Coates, J. (1993). Women, Men and Language. London: Longman.

Hellinger, M. and Bussmann, H. (2001). Gender across languages. The linguistic representation of women and men. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, pp. 13-29.

Kramarae, Ch. and Treichler, D. (1985). A Feminist Dictionary. London: Pandora Press, pp. 15-72.

Lakoff, G. (1990). Women, Fire and Dangerous Things. What Categories Reveal About Mind. Chicago; London: The University of Chicago Press.

The Feminist Critique of Language. A Reader. (1999). Ed. by D. Cameron. NewYork, London: Routledge.




DOI: https://doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.01

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.