РОЛЬ ШТУЧНИХ ВОДОЙМ У ПІДТРИМЦІ ЧИСЕЛЬНОСТІ МАРТИНА ЗВИЧАЙНОГО (CHROICOCEPHALUS RIDIBUNDUS)

В. О. Луганська

Анотація


У статті досліджено значення штучних водойм у підтримці чисельності мартина звичайного (Chroicocephalus ridibundus) у весняно-літній період 2024 року. Розглянуто особливості поширення і чисельності цього виду на штучних водоймах Харківської області: озері Підборівське, Безлюдівських очисних спорудах, ставку Світанок, Новому Лимані, Основ’янському кар’єрі та ставку Глинище. Найвища чисельність мартина звичайного зафік-сована на Безлюдівських очисних спорудах і ставку Світанок, найнижча – на озері Підборівське та ставку Гли-нище. Встановлено, що водойми з багатою кормовою базою, мінімальним рівнем антропогенного впливу і сприятливими умовами для гніздування є найбільш важливими для підтримки чисельності цього виду. Дослі-дження базується на систематичних спостереженнях, які проводилися протягом весняно-літнього періоду 2024 р. Для аналізу чисельності птахів кожна водойма відвідувалася із регулярними інтервалами, що становили 10 днів. Обліки проводилися за стандартними орнітологічними методиками, зокрема шляхом візуального спо-стереження за допомогою біноклів і цифрових фотоапаратів. Особливу увагу приділяли реєстрації ключових екологічних параметрів, таких як якість кормової бази, ступінь антропогенного впливу, наявність місць для гніздування та відпочинку птахів. Дані реєструвалися у спеціальні польові журнали, після чого оброблялися із використанням статистичних методів для виявлення динаміки чисельності мартина звичайного на різних во-доймах. Мартин звичайний є високоадаптивним видом, здатним пристосовуватися до різних умов середовища. Водойми антропогенного походження відіграють ключову роль у підтримці його чисельності, оскільки забезпе-чують стабільний доступ до кормових ресурсів, безпечні місця для гніздування та відпочинку під час міграції. Значення цього виду полягає також у його функції як біоіндикатора стану екосистем, адже чисельність мартина звичайного чутливо реагує на зміни якості води, рівень забруднення і ступінь антропогенного впливу. Резуль-тати нашого дослідження демонструють, що антропогенні водойми Харківської області є важливими екосисте-мами для збереження різноманіття птахів. Аналіз отриманих даних доводить, що штучні водні об’єкти відігра-ють ключову роль у підтримці чисельності мартина звичайного в умовах трансформації природних ландшафтів. Запропоновано заходи для збереження виду: охорону прибережних зон, зменшення рівня антропогенного нава-нтаження, регулярний моніторинг стану водойм та підтримку їхньої екологічної стабільності.

Ключові слова


штучні водойми, мартин звичайний, чисельність птахів, біорізноманіття, антропогенний вплив.

Повний текст:

PDF

Посилання


Banik M. V., Ponomarenko O. L., Atemasov A. A. (2017). Struktura uhrupovan hnizdovykh vodoplavnykh i vodno-bolotianykh ptakhiv Pryorellia ta yii zminy za ostanni desiatylittia. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Biolohiia. 29. Р. 109–119. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2017-29-14

Chodkiewicz T., Chylarecki P., Sikora A. (2023). Raport z wdrażania art. 12 Dyrektywy Ptasiej w Polsce w latach 2013–2018: stan, zmiany, zagrożenia. „Biuletyn Monitoringu Przyrody”. 20. Р. 1–80.

Davydenko I. V. (2010). Deiaki aspekty sezonnoi dynamiky ornitofauny vodno-bolotnykh uhid Polissia ta Lisostepu Ukrainy. Pryrodnychyi almanakh. Seriia: Biolohichni nauk. 14. Р. 54–61.

Hrodzynskyi M. D. (1993). Osnovy landshaftnoi ekolohii. Kyiv : Lybid. 320 р.

Hrynchenko I. V. (2010). Ornitolohiia: suchasni metody doslidzhennia bioriznomanittia ptakhiv. Kyiv: Naukova dumka. 240 р.

Indykiewicz P., Andrzejewska M., Minias P., Śpica D., & Kowalski, J. (2021). Prevalence and antibiotic resistance of Campylobacter spp. in urban and rural black-headed gulls Chroicocephalus ridibundus. EcoHealth. 18. Р. 147–156. https://doi.org/10.1007/s10393-020-01512-0

Indykiewicz P., Jakubas D., Kowalczyk-Pecka D., Kitowski I. (2023). Variability in fatty acids composition in eggs of an omnivorous waterbird, the black-headed gull Chroicocephalus ridibundus, foraging in different habitats. The European Zoological Journal. 90(2). Р. 677–690. https://doi.org/10.1080/24750263.2023.2208321

Jakubas D., Indykiewicz P., Kowalski J., IciekT. (2020). Intercolony variation in foraging flight characteristics of black‐headed gulls Chroicocephalus ridibundus during the incubation period. Ecology and Evolution.10(12). Р. 5489–5505. https://doi.org/10.1002/ece3.6285

Luhanska V. O. (2024). Rol shtuchnykh vodoim u zberezhenni bioriznomanittia ptakhiv u zymovyi period. Bioriznomanittia: teoriia, praktyka ta metodychni aspekty vyvchennia u zakladakh osvity: materialy vseukr. nauk.-prakt. konf. Poltava: PNPU imeni V. H. Korolenka. Р. 168–171.

Luhanska V. O. (2024). Vodoplavni ptakhy na shtuchnykh vodoimakh Kharkivskoi oblasti u zymovyi period. Soma mizhnarodna konferentsiia molodykh vchenykh «Kharkivskyi pryrodnychyi forum». Kharkiv: KhNPU. Р. 147–151.

Mamedova Y. P. (2024). Shchodo chyselnosti martyna zvychainoho Chroicocephalus ridibundus na vodoochysnykh sporudakh Kharkivskoi oblasti. Ornitolohichni doslidzhennia v Ukraini: mynule, suchasnist i perspektyvy: materialy Vseukr. ornitol. konf., Kharkiv, 20–22 zhovt. 2023 r. / Kharkiv. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody. Kharkiv. Р. 89–91.

Mamedova Y. P., Chaplygina A. B. (2024). Population size and nesting peculiarities of the black-headed gull Chroicocephalus ridibundus (Linnaeus, 1766) on the territory of water treatment facilities. Studia Biologica.18(2). Р. 201–218. https://doi.org/10.30970/sbi.1802.2024.4562

Meissner W., Jewuła M. (2024). Age differences in primary moult of the Black-headed Gull Chroicocephalus ridibundus. The European Zoological Journal. 91(2). Р. 1068–1077. https://doi.org/10.1080/24750263.2024.1234567

Pokrytiuk L. L., Potish L. A. (2008). Martyn zvychainyi Larus ridibundus L.-novyi vyd hnizdovoi ornitofauny Zakarpatskoi oblasti. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu Seriia Biolohiia. Uzhhorod. Р. 110–113.

Stapf A. N., Rząd I., Królaczyk K. (2024). Helminths of the black-headed gull (Chroicocephalus ridibundus) from breeding colonies in north-central Poland. Scientific Reports. 14 (1). Р. 153–164. https://doi.org/10.1038/s41598-024-12345-6




DOI: https://doi.org/10.34142/2708-5848.2024.26.2.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.