ЗАСТОСУВАННЯМ ГІСТОХІМІЧНОГО МЕТОДУ ПРИ ВИВЧЕННЯ РОЗПОДІЛУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ПРОРОСТКАХ КУКУРУДЗИ

І. М. Журавльова

Анотація


В статті розглянуто вплив важких металів на ріст і розвиток проростків кукурудзи на ранніх етапах онтогенезу. Важкі метали надходять в рослину, головним чином, через кореневу систему. Тому в корені відбувається первинна реакція рослини на їх вплив, яку можна чітко простежити за гальмуванням росту. В якості тест-культури використовували зерна кукурудзи. Насіння пророщували протягом трьох діб в темноті при t=27°С на фільтрувальному папері, змоченому дистильованою водою. Триденні проростки пересаджували в чашки Петрі на фільтрувальний папір, змочений розчинами солей нітратів кадмію (1×10-4 та 5×10-4 М) та свинцю (1×10-3 та 1,5×10-3 М). Чашки Петрі витримували в термостаті при температурі 27°С. Характер реакції проростків кукурудзи на збільшення концентрації важких металів більш наочно виявився під дією іонів свинцю і виражався у пригніченні ростових процесів.
Для виявлення місць локалізації важких металів у тканинах рослин, запропоновано використання гістохімічного методу, який базується на утворенні забарвлених комплексів аналітичних реагентів з досліджуваними важкими металами. В якості такого реагенту використовувався дитизон, що характеризується високою чутливістю до кадмію та свинцю. Після інкубації проростків з відповідними солями готували серію поперечних зрізів кореня, які поміщували на предметне скло, наносили 3-4 краплі аналітичного реагенту, і через декілька хвилин розглядали під мікроскопом на різних збільшеннях. Локалізацію кадмію та свинцю визначали по червоному забарвленню тканин кореня. Було виявлено, що відкладення дитизонатів металів спостерігались в основному в тканинах ризодерми, екзодерми та мезодерми. В перициклі та центральному циліндрі їх виявлено не було. Таким чином, досліди показали, що ендодерма грає бар’єрну роль у транспорті металів по кореню.

Ключові слова: важкі метали, забруднення, гістохімічний метод, дитизон, біоіндикатор


Повний текст:

PDF

Посилання


Huralchuk Zh.Z. Akumuliatsiia kadmiiu ta vmist elementiv mineralnoho zhyvlennia v roslynakh // Fiziolohiia roslyn v Ukraini na mezhi tysiacholit. – K., 2001. – T. 1. – S. 183- 186. 17.

Huralchuk Zh.Z. Nadkhodzhennia ta detoksykatsiia vazhkykh metaliv u roslynakh // Zhyvlennia roslyn: teoriia i praktyka. – K.: Lohos, 2005. – S. 438-475.

Gural`chuk Zh.Z. Fi`totoksichni`st` vazhkikh metali`v ta sti`jki`st` roslin do yikh di`yi. – K.: Logos, 2006. – 208 c.

Kaznyna N.M. Vlyianye svyntsa y kadmyia na rost, razvytye y nekotorye druhye fyzyolohycheskye protsessy odnoletnykh zlakov (rannye etapy ontoheneza): Avtoref. dys. kand. byol. nauk. Petrozavodsk, 2003. 23 s.

Serehyn Y.V., Shpyhun L.K., Yvanov V.B. Raspredelenye y toksycheskoe deistvye kadmyia y svyntsa na korny kukuruzy // Fyzyolohyia rastenyi. 2004. T. 51. S. 582-591.

Serehyn Y.V., Kozhevnykova A.D. Rol tkanei kornia y pobeha v transporte y nakoplenyy kadmyia, svyntsa, nykelia y strontsyia // Fyzyolohyia rastenyi. 2008. T. 55. S. 3–26.

Serehyn Y.V., Kozhevnykova A.D Hystokhymycheskye metody opredelenyia lokalyzatsyy tiazhelykh metallov y strontsyia y v tkaniakh vysshykh rastenyi // Fyzyolohyia rastenyi. 2011. T. 58, C. 617–623.

Terek O.I. Mekhanizmy adaptatsii ta stiikosti roslyn do nespryiatlyvykh faktoriv dovkillia // Zhurn. ahrobiol. ta ekolohii. – 2004. – T. 1, № 1-2. – S. 41-56.

Das P., Samantaray S., Rout G.R. Studies on Cadmium Toxicity in Plants: a Review//Environmental Pollution, Vol. 98, No. 1, 1997. P. 29-36.

Kirkham M.B. Cadmium in plants on polluted soils: effects of soil factors, hyperaccumulation, and amendments // Geoderma. – 2006. – V. 137. – P. 19-32.

Sanita di Toppi L., Gabbrielli R. Response to cadmium in higher plants //Environmental and Experimental Botany. 1999. Vol. 41. P. 105-130.

Stolt J.P., Sneller F.E.C., Bryngelsson T. [et al.]. Phytochelatin and cadmium accumulation in wheat // Env. Exp. Bot. – 2003. – V. 49. – P. 21-28

Wójcik M., Tukiendorf A. Cadmium uptake, localization and detoxification in Zea mays // Biol. Plant. – 2005. – N 2. – P. 237-245




DOI: https://doi.org/10.34142/2708-583X.2019.21.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.