ВПЛИВ РЕКРЕАЦІЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІСОВОЇ ПІДСТИЛКИ (НПП «СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ» УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

О. І. Леневич

Анотація


В статті проаналізовано морфологічні особливості структури лісової підстилки на еколого-пізнавальних та туристичному маршрутах в гірському регіоні. За результатами досліджень виявлено зміну основних параметрів лісової підстилки внаслідок витоптування. Встановлено, що на стежках шириною від 0.5 до 2 м запаси лісової підстилки становлять 1.23-1.35 кг·м², а її потужність сягає 1.3-1.6 см. Виявлено на стежках два підгоризонти L, F +H. Із поступленням свіжого опаду на стежках можна виділити L, F та H підгоризонти. На стежках шириною від 2 до 3 м запаси лісової підстилки становили 0.51-0.91 кг·м², що майже у двічі менше ніж на стежках з меншою шириною. Потужність підстилки на стежках шириною більше 2 м становлять 0.3-0.5 см, з яких 0.2-0.4 становить F+H підгоризонт. На стежках крутизною схилу ≥ 15 º запаси та потужність лісової підстилки в пониженій частині стежки є приблизно на 10% більшими ніж у верхній її частині.
В основному, перерозподіл лісової підстилки спостерігається в межах стежки та її узбіччя. Зменшення запасів лісової підстилки на стежці зумовлено тим, що пошкоджена підстилка виноситься за межі стежки. У весняно-літній період року лісова підстилка змивається дощовими і талими водами формуючи на її узбіччі так звані «валики». Потужність та запаси лісової підстилки на узбіччі стежки суттєво залежать від ширини та напрямку стежки. Чим вужча стежка тим більші запаси підстилки і навпаки, чим ширша стежка тим менші фіксуються запаси лісової підстилки в межах узбіччя стежки. Потужність підстилки на узбіччях стежки досліджуваних маршрутів сягає від 1.3 до 4.8 см, а запаси її збільшились до 1.44-2.26 кг·м⁻². Запаси та потужність лісової підстилки залежать від складу деревних порід, зімкнутості деревного ярусу, рельєфу місцевості.
Оцінено вплив рекреаційного навантаження на ґрунтовий покрив. Встановлено, що на початкових І-ІІ стадіях (категоріях) рекреаційної дегресії лісова підстилка ущільнюється та подрібнюється формуючи потужний F+Н підгоризонт і вкриває поверхню стежки. З посиленням рекреаційного навантаження (ІІІ стадія/категорія) запаси підстилки у ялиново-буково-ялицевому лісі в теплий період року становить менше 1 кг·м².
Ключові слова: лісова підстилка, потужність і запаси, еколого-пізнавальний маршрут, НПП «Сколівські Бескиди», Українські Карпати.


Повний текст:

PDF

Посилання


Bhantsova V.A.,Bhantsova V.N., Sokolov L.A. (1987) Vlyianye rekreatsyonnoho lesopolzovanyia na pochvu. Pryrodnыe aspektы rekreatsyonnoho yspolzovanyia lesa. Otvetstvennyi redaktor d.b.n. L. Rыsyn. M.: Nauka. 70–95.

Holubets M.A., Polovnikov L.I. (1975) Zahalni zakonomirnosti nahromadzhennia fitomasy v smerekovykh lisakh. Biolohichna produktyvnist smerekovykh lisiv Karpat. K: Naukova dumka. 4-68.

Zapotochnyi M.M. (2015) Rekreatsiine lisokorystuvannia na pivnichno-skhidnomu mehaskhyli Ukrainskykh Karpat [avtoreferat. dysertatsii kand. s.-h. nauk]. Lviv: Natsionalnyi lisotekhnichnyi universytet Ukrainy. 19 s.

Yvonyn V.M., Voskoboinykova Y.V. (2014) Vlyianye turyzma na protsessы эrozyy pochv v lesakh nyzkohoryi severo-zapadnoho Kavkaza. Nauchnыi zhurnal Rossyiskoho NYY problem melyoratsyy. №4 (16). 87-104.

Karpachevskyi L.O., Kyseleva N.K. (1968) O metodyke ucheta opada y lesnoi podstylky v smeshannыkh lesakh. Lesovedenye. №3. 73-79.

Marfenyna O.E., Zheveleva E.M., Zaryfova Z.A., Rozyna M.S., Makarova N.A., Ofytserova O.V. (1984) Vlyianye normyrovannыkh rekreatsyonnыkh nahruzok na svoistva burыkh lesnыkh pochv. Vestn. MHU. Ser. 17. Pochvovedenye. № 3. 52 —58.

Marfenyna O.E., Honcharova N.Y., Rozyna M.S. (1988) Posledstvyia rekreatsyonnoho vozdeistvyia na podstylku lesnыkh (elovыkh) byoheotsenozov. Эkolohyia. №2. 7-12.

Rыsyn L.P. Rыsyn S.L. (2008) Pryrodnыe y sotsyalnye aspektы rekreatsyonnoho yspolzovanyia lesov. Lesokhoziaistvennaia ynformatsyia. № 6-7. 37-52.

Chornobai Yu.M. (2000) Transformatsiia roslynnoho fitodetrytu v pryrodnykh ekosystemakh. Lviv: Vyd-vo Derzhavnoho pryrodoznavchoho muzeiu NAN Ukrainy. 352 s.

Prendky R. (1999) Otsinka vplyvu pryrodnomu seredovyshchu natsionalnoho parku Beshchady v mezhakh pishykh turystychnykh marshrutiv u 1995-1999 rokakh - porivniannia rezultativ monitorynhu. Litopysy pryrody Beshchady. (8). 343-352

Prendky R. (2000) Zmina povitriano-vodnykh vlastyvostei gruntiv v mezhakh pishokhidnykh stezhok natsionalnoho park Beshchady. (9). 225- 235




DOI: https://doi.org/10.34142/2708-583X.2019.21.08

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.