ПЕРШІ ЗНАХІДКИ МІКСОМІЦЕТІВ НА ТЕРИТОРІЇ СЕЙМСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ

А. В. Кочергіна

Анотація


У результаті польового дослідження, проведеного у серпні 2019 р., на території Сеймського регіонального ландшафтного парку виявлено 25 видів міксоміцетів, що відносяться до 17 родів, 7 родин, 6 порядків та 2 підкласів класу Myxomycetes. Згідно з оцінкою за скорегованим критерієм Chao1, виявлений перелік складає 77.6% видового складу біоти. Індекс різноманіття Маргалєфа для дослідженої біоти склав 13.7, індекс Шеннона ‒ 1.32, індекс Сімпсона – 0.06, а індекс Пілоу ‒ 0.28. Усі виявлені види є новими для української частини Середньоруських лісів. Один з виявлених видів, Comatricha anomala, є новим для України. Цей вид знайдено на мертвій деревині Betula pendula. Серед субстратних груп міксоміцетів у Сеймському РЛП переважають ксилофіли (18 видів, 65.4 %) та кортикофіли (8; 31%). Arcyria cinerea (Bull.) Pers. та Stemonitis pallida Wing, продемонстрували мішану екологічну стратегію. Серед субстратоутворючих рослин найбільше різноманіття міксоміцетів спостерігалося на субстратах, утворених відносно нечисленними видами: P. tremula (13 видів, 50.0%), Q. robur (11; 42.3%) та B. pendula (8 видів; 30.8%), у той час як на панівному у дослідженій частині парку P. sylvestris було виявлено лише 6 видів міксоміцетів (23,1%). Серед порядків за кількістю видів переважають Stemonitidales (11 видів; 42.3%) та Trichiales (8 видів; 30.8%), серед родин – Amaurochaetaceae (6; 23,1%) та Trichiaceae (8; 30.8%), серед родів – Arcyria (4; 15,4%), Lycogala, Stemonitis, Stemonitopsis та Comatricha (по 2 види; 7,7%). На субстратах, утворених різними видами рослин, таксономічна структура біоти міксоміцетів суттєво різниться. За співвідношенням між видами Trichiales та Stemonitidales субстратоутворюючі рослини утворюють такий ряд: P. sylvestris, B.pendula, P.tremula,R. pseudoacacia та Q. robur утворюють ряд 3.0 → 1.5 →1.5 →0.5 → 0.25.

Ключові слова


Eumycetozoa; біорізноманіття; екологічні групи; Середньоруські ліси; таксономічна структура

Повний текст:

PDF

Посилання


Chao A., Hsieh T.C., Chazdon R.L., Colwell R.K., Gotelli N.J. (2015) Unveiling the species‐rank abundance distribution by generalizing the Good‐Turing sample coverage theory. Ecology 96(5): 1189–1201. doi.org/10.1890/14-0550.1.

Goad A.E., Stephenson S.L. (2013) Myxomycetes appearing in moist chamber cultures on four different types of dead leaves. Mycosphere 4 (4): 707–712. Doi 10.5943/mycosphere/4/4/7.

Heluta V.P. (1989) Fungal Flora of Ukraine. Downy Mildew Fungi. Kyiv: Naukova dumka.

Geobotanical zoning of Ukrainian S. S. Republic (1977). Kyiv: Naukova dumka.

Leontyev D.V. (2007) Biodiversity analysis in mycology: a textbook. Kharkiv: Osnova.

Leontyev D.V. (2007) Phytocenotic connections of Myxomycetes (Myxomycota) in Gomol’shanskie Lesa National Park, Ukraine. Russ. J. Ecol. 38(3): 214–216.

Leontyev D.V., Schnittler M., Stephenson S., Novozhilov Y.K., Shchepin O.V. (2019) Towards a phylogenetic classification of Myxomycetes. Phytotaxa 399(3): 209–238. https://doi.org/10.11646/phytotaxa.399.3.5.

Poulain M., Meyer M., Bozonnet J. (2011) Les Myxomycètes. Dauphiné-Savoie: Sarl Editions.

Prylutskyi O.V., Akulov O.Yu., Leontyev D.V., Ordynets O.V., Yatsiuk I.I., Usichenko A.S., Savchenko A.O. (2017) Fungi and Fungus-like Organisms of Homilsha Forests National Park, Ukraine. Mycotaxon 132(3): 1–56.

Reserve treasures of the Sumshchina (2001) / Ed. T.L. Andriyenko. Sumy: Djerelo.

Walker L.M., Leontyev D.V., Stephenson S.L. (2015) Perichaena longipes, a new myxomycete from the Neotropics. Mycologia 107 (5): 1012–1022




DOI: https://doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.03

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.