ВИРОЩУВАННЯ ХИЖОГО КЛІЩА ФІТОСЕЙУЛЮСА

О. Д. Молчанова, В. П. Баркар, О. Б. Трібунцова

Анотація


Світова практика свідчить про наявність значного попиту на таких агентів біологічної боротьби як хижі кліщі. Їх широко використовують у тепличних господарствах для захисту овочевих та декоративних культур. При застосуванні в захищеному ґрунті в якості одного з найбільш ефективних засобів боротьби зі звичайним павутинним кліщем (Tetranychus urticae Koch, 1836) добре зарекомендував себе хижий кліщ фітосейулюс (Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot, 1957). Автооорами розроблено спосіб розведення фітосейулюса. Технологічний цикл включає напрацювання природного корму фітосейулюса – звичайного павутинного кліща та безпосередньо хижака. Створено пристрій для вирощування хижого кліща фітосейулюса, що складається з двох боксів. В кожному боксі модуля для розведення фітосейулюса можливе автономне вирощування хижака. Кожен бокс розподілений перфорованими полицями на три однакових частини. Пристрій оснащений системою примусової вентиляції, що попереджає злипання та загнивання рослин, в яких мешкають кліщі. Принцип роботи модуля базується на негативному геотаксисі хижака. По мірі знищення павутинного кліща, субстрат переміщують на нижні полиці, а хижак мігрує в верхні відсіки де знаходяться свіжіші рослини з павутинним кліщем. Вивчено процес вирощування хижака в модулі для масового розведення фітосейулюса. Вирощування кліща здійснювали за температури повітря +26 – 28 °С та відносної вологості 70 – 80 %. Визначена динаміка збирання та кількість отриманого хижого кліща. Для збирання використовували ємності, які закріплені зверху боксів. Ємності для збирання міняли з інтервалом в 1,5 години. Найбільша кількість кліща зібрано на 6 годину збирання та складала в середньому 44,0 тис. з двох ємностей. Загальна кількість зібраного кліща за 12 годин складала 225,5 тис. Визначено, що в пристрої залишалися яйця фітосейулюса. В результаті, технологічні втрати складали 9 – 11 %. Тому після збирання здійснювали додаткове завантаження на верхню полицю зрізаних рослин з павутинним кліщем та через три доби здійснювали повторне збирання кліща. Використовуючи додаткове годування та збирання хижого кліща за цикл вирощування було отримано майже 242,2 тис. особин фітосейулюса у рухомих стадіях розвитку.

Ключові слова


біологічний захист рослин; Phytoseiulus persimilis; звичайний павутинний кліщ; масове розведення; обладнання

Повний текст:

PDF

Посилання


Andreeva I.V., Zenkova A.A., Tsvetkova V.P., Gerne D.Y. (2018) The use of inorganic substrates in the technology of reproduction predatory mites of phytoseiulus. Innovations and Food Safety. Avaible from: https://innfoodsecr.elpub.ru/jour/article/view/393/247

Bigler F., Bale J.S., Cock M.J.W., Dreyer H., Greatrex R., Kuhlmann U., Loomans A. J. M., and van Lenteren J. C.. (2005) Guidelines on information requirements for import and release of invertebrate biological control agents in European countries. Biocontrol News and Information 26(4): 115-123.

Croft B.A., Morse J.G. (1979) Research advances on pesticide resistance in natural enemies. Entomophaga (24): 3-11.

Drukker B., Janssen A., Ravensberg W., Sabelis M. W. (1996) Improved control capacity of the mite predator Phytoseiulus persimilis on tomato. Exp. Appl. Acarol (21): 507-518.

Enkegaard A. (2005) Biological control of arthropod pests in protected crops – recent developments: Proceedings of the International Workshop [Implementation of biocontrol in practice in temperate region – present and near future], (1-3 November 2005, Research Centre Flakkebjerg) Denmark. р. 219-230.

Fournier D., Millot P., Pralavorio M. (1985) Rearing and mass production of the predatory mite Phytoseiulus persimilis. Entomologia Experimentalis et Applicata. 38(1): 97–100.

McMurtry J.A., Moraes G.J.D., Demite P.R. (2015) The Phytoseiidae (Acari: Mesostigmata) as Biological Control Agents. Prospects for Biological Control of Plant Feeding Mites and Other Harmful Organisms. Progress in Biological Control. Cham: Springer. 19: 99–128.

Kulikova E.G., Galiullin A.A. (2018) Biological methods of plant protection in greenhouse. Avaible from: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=36560790

McMurtry J.A., Moraes G.J.D., Sourassou N.F. (2013) Revision of the lifestyles of phytoseiid mites (Acari: Phytoseiidae) and implications for biological control strategies. Systematic and Applied Acarology. 18(4):297–320

Messelink G.J. (2014) c Integrated Control in Protected Crops, Temperate Climate: Proceedings of the Working Group Meeting (Gent, Belgium, 14-18 September 2014). Bulletin: р.143-150.

Messelink G. J., Bennison J., Alomar O. [et al.] (2014) Approaches to conserving natural enemy populations in greenhouse crops: current methods and future prospects. BioControl. 59(4):377–393.

Opit G.P., Nechols J.R., Margolies D.C. (2004) Biological control of twospotted spider mites, Tetranychus urticae Koch (Acari: Tetranychidae), using Phytoseiulus persimilis Athias-Henriot (Acari: Phytoseidae) on ivy geranium: assessment of predator release ratios. Biological Control. 29(3):445–452.

Parrella M.P., Lewis E. (2017) Biological Control in Greenhouse and Nursery Production: Present Status and Future Directions. American Entomologist. 63(4): 237–250.

Vila E., Cabello T. (2014) Biosystems Engineering Applied to Greenhouse Pest Control. Biosystems Engineering: Biofactories for Food Production in the Century XXI. Cham, Springer 99–128.

Zenkova A.A., Andreeva I.V. (2018) Production and use of phytoseiulus in Siberia. Plant protection and quarantine. Avaible from: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=36498147.

Markina, T.Y., Benkovskaya, G.V. (2015) Mechanisms of homeostasis maintenance in laboratory populations of insects. Russ J Ecol 46, 365–369. DOI:10.1134/S1067413615040128

Markina, T.Y. New approaches to quality control for cultures of insects for rearing. Biosystems Diversity Vol. 24 No. 1 (2016), 164-172. doi:10.15421/011620

Markina T.Y. (2019) Gomeostaticheskie svoystva iskusstvennyih populyatsiy nasekomyih i sposobyi upravleniya ih sostoyaniem: monografiya. – H.: Planeta-print,. 380 s.




DOI: https://doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.1.04

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.