ІНВАЗІЯ ГОРІХА ВОЛОСЬКОГО (JUGLANS REGIA L.) НА ЄВРОПЕЙ- СЬКОМУ КОНТИНЕНТІ: ОГЛЯД ПРОБЛЕМАТИКИ

І. М. Кучерко, А. М. Заморока

Анотація


У статті здійснено огляд стану пізнання проблеми інвазії горіху волоського на Європейському континенті. Окресено основні напрямки сучасних досліджень, визначено причинно-наслідкові зв'язки та ключові драйвери інвазії, а також розглянуто прогнози щодо наслідків інвазії після цілковитої натуралізації горіху волоського. Початок інвазії на Європейському континенті був поліцентричним і менш-більш одночасним, проте з невеликим часовим лагом між Південною і Центрально-Східною Європою. У першому випадку інвазія розпочалась у проміжку 1970-1980-х років, а у другому – 1990-2000-х років. Причинами інвазії став комплекс чинників, який включає глобальні кліматичні зміни, соціально-економічні зміни, зміни у структурі землекористування та зміни у популяціях розповсюджувачів насіння. Інвазія горіху волоського має каскадний характер, який виражається у первинній інвазії на антропогенно змінених територіях завдяки постачанню насіння із культурних насаджень, з переходом у вторинну, коли дикі популяції самовідтворюються, з проникненням у заплавні та низькогірні ліси. Наслідком цього процесу, прогнозується, буде поява нового типу екосистем у Європі – волоськогоріхових лісів. Всі процеси, які пов’язані з волоськими горіхами є короткострокові і довгострокові, вони впливали на їх популяцію протягом довгих років. Проаналізувавши їх, можна зробити багато висновків, які наведені в цій статті. Результати досліджень та прогнози вчених є дуже несподіваними, оскільки вказують не просто на зміни (часто-густо тимчасові) у екосистемах, які за звичай спричинюють інвазійні види, а на виникнення цілковито нових екосистем, які раніше не існували на Європейському континенті. Один із найважливіших висновків – це формування нових типів лісів із незвичною комбінацією деревних порід: горіхово-сосново-смерекові, сосново-горіхові, вербово-горіхові, дубово-горіхові ліси. 


Ключові слова


інвазійні види, Juglans regia, зміни середовища, антропогенна трансформація, Європа

Повний текст:

PDF

Посилання


Amaral J.S. Seabra R.M., Andrade P.B., Valentao P., Pereira J.A., Ferreres F. (2004) Phenolic profile in the quality control of walnut (Juglans regia L.) leaves. Food Chem., 88: 373-379.

Beer R., Franziska K., Kaspar S., Brigitta A., Gabriele C., Ennio G., Willy T., (2008). Vegetation history of the walnut forests in Kyrgyzstan (Central Asia) Quaternary Science Reviews 27(s 5–6): 621–632

Berg C., Drescherl A., Essl F. (2017) Using releve-based metrics to explain invasion patterns of alien trees in temperate forests. Tuexenia 37: 127–142. https://doi.org/10.14471/2017.37.012

Burdaa R.I., Koniakin S.N. (2018) Spontaneous Dispersion of Species of the Genus Juglans L. in the Forests and Parks of Kyiv. Russian Journal of Biological Invasions, 9(2): 95–107.

Dalla T., K.W., Sarnthein, L., (1909). Die Farnund Blutenpflanzen von Tirol, Vorarlberg und Liechtenstein. Band VI, Teil 2, Wagnersche Universitats-Buchhandlung, Innsbruck, pp. 1–2.

de Rigo, D., Enescu, C. M., Houston Durrant, T., Tinner, W., Caudullo, G., (2016) Juglans regia in Europe: distribution, habitat, usage and threats. In: San-Miguel-Ayanz, J., de Rigo, D., Caudullo, G., Houston Durrant, T., Mauri, A. (Eds.), European Atlas of Forest Tree Species. Publ. Off. EU, Luxembourg, pp. e01977c+

Dellinger, R., (1990) Untersuchungen zur Vermehrung von J. regia. Allg. Forstzeitschr. 48, 1240–1242.

Fernandez-Lopez J., Aleta N., Alia R., Noble Hardwoods Network: Report of the Fourth Meeting, 4-6 September 1999, Gmunden, Austria and the Fifth Meeting, 17-19 May 2001, Blessington, Ireland, J. Turok, G. Eriksson, K. Russel, S. Borelli, eds. (Bioversity International, 2002), pp. 38–43.

Fornari B, F Cannata, M Spada, ME Malvolti (1999) Allozyme analysis of genetic diversity and differentiation in European and Asiatic walnut (Juglansregia L.) populations. Forest genetics 6 (2), 115-127

González A., Moreno C., Callejas R., and Velasco R. (2015) Aflatoxins in Walnut (Juglans regia L.), Pecan (Carya illinoinensis (Wangenh.) K. Koch) and Cashew (Anacardium occidentale L.) Nuts of Mexico. Pharm Anal Acta 6: 338. doi:10.4172/2153-2435.1000338

Hemery G. E., Clark J. R., Aldinger E., Claessens H., Malvolti M. E., O'connor E., Raftoyannis Y., Savill P.S., Brus R. (2010) Growing scattered broadleaved tree species in Europe in a changing climate: a review of risks and opportunities, Forestry: An International Journal of Forest Research, 83 (1): 65–81, https://doi.org/10.1093/forestry/cpp034

Hölzel N., Carsten H., Markus P., Annette O., Pilipenko V. (2002). The return of the steppe large-scale restoration of degraded land in southern Russia during the post-Soviet era. , 10(2), 75–85. doi:10.1078/1617-1381-00009

Kaltenrieder P., Procacci G. , Vannière B. And Tinner W. ( 2010) Vegetation and fire history of the Euganean Hills (Colli Euganei) as recorded by Lateglacial and Holocene sedimentary series from Lago della Costa (northeastern Italy). The Holocene 20: 679- 695.

Keller, R.P., Geist, J., Jeschke, J.M. et al. (2011) Invasive species in Europe: ecology, status, and policy. Environ Sci Eur 23 (23). https://doi.org/10.1186/2190-4715-23-23

Klemp C.D., (1990) U¨ berlegungen zum Anbau der Walnuss im Wald. Allg. Forstzeitschr. 48, 1234–1235

Křivánek M., Pyšek P. & Jarošík V. (2006) Planting history and propagule pressure as predictors of invasion by woody species in a temperate region. Conservation Biology Volume 20, No. 5, 1487–1498. DOI: 10.1111/j.1523-1739.2006.00477.x

Krzysztof J., Mostefa M., Arczyńska-Chudy E. (2018) New locations of Persian walnut (Juglans regia L.) in valleys of selected right-bank tributaries of the Warta River in Poznan, part 3. For. Lett. No 111: 1-5.

Lambdon P.W., Pyšek P., Basnou C., Hejda M., Arianoutsou M., Essl F., Jarosik V., Pergl J., Winter M., Anastasiu P., Andriopoulos P., Bazos I., Brundu G., Celesti-Grapow L., Chassot P., Delipetrou P., Josefsson M., Kark S., Klotz S., Kokkoris Y., Kühn I., Marchante H., Perglova I., Pino J., Vilà M., Zikos A., Roy D., Hulme P.E. (2008) Alien flora of Europe: species diversity, temporal trends, geographical patterns and research needs. Preslia, 80: 101-149.

Larcher W., (2003) Physiological Plant Ecology, forth ed. Springer, Berlin, Heidelberg.

Lenda M., Skórka P. (2009) Orzech włoski Juglans regia–nowy, potencjalnie inwazyjny gatunek w rodzimej florze. Chrońmy Przyr. Ojcz 65 (4): 261-270,.

Lenda M., Knops J. H., Skórka P., Moroń, D., and Woyciechowski, M. (2018). Cascading effects of changes in land use on the invasion of the walnut juglans regia in forest ecosystems. J. Ecol. 106, 671–686. doi:10.1111/1365-2745.12827

Lenda M., Skórka P., Johannes M., Knops H., Moroń D., Tworek S., Woyciechowski M., (2012) Plant establishment and invasions: an increase in a seed disperser combined with land abandonment causes an invasion of the non-native walnut in Europe Proc Biol Sci. 279 (1733): 1491–1497

Loacker K., Kofler W., Pagitz K., Oberhuber W..( 2007) Spread of walnut (Juglans regia L.) in an Alpine valley is correlated with climate warming, Flora, vol. 202 (pg. 70-78)

Loram A., Thompson K., Warren PH., Gaston K.J. (2008) Urban domestic gardens (XII): the richness and composition of the flora in five UK cities. J Veg Sci 19:321–330

Martinez M. L., Labuckas D. O., Lamarque A. L., Maestri D. M. (2010) Walnut (Juglans regia L.): genetic resources, chemistry, by-products. Journal of the Science of Food and Agriculture 90, 1959.

Medvecká J., Jarolímek I., Hegedüšová K., Škodová I., Bazalová D., Botková K., Šibíková M. (2018) Forest habitat invasions – Who with whom, where and why. Forest Ecology and Management 409: 468–478.

Menzel, A., Fabian, P., (1999) Growing season extended in Europe. Nature 397, 659.

Mirosława K, Bucki M, Olech Z (2020) Influence of walnut trees (Juglans regia L.) on soil urease activity. Polish Journal of Agronomy, 40, 3–6.

Monty A., Frisson G., Mahy G. (2012) Early detection of alien plants in xeric Natura 2000 sites in Southern Belgium.

Nash S. D., Westpfal M. (2005) Cardiovascular benefits of nuts. The American Journal of Cardiology, 95(8): 963-965

Noumi E., Snoussi M., Hajlaoui H., Valentin E., and Bakhrouf A. (2010) Antifungal Properties of Salvadora Persica and Juglans Regia L Extracts against Oral Candida Strains. European Journal of Clinical Microbiology & Infectious Diseases, Vol. 29, No1, pp. 81-88. doi:10.1007/s10096-009-0824-3

Pándi I., Penksza K., Botta-Dukát Z., Kröel-Dulay G. (2014) People move but cultivated plants stay: Abandoned farmsteads support the persistence and spread of alien plants. Biodivers Conserv. 23: 1289–1302

Papoutsi Z., Kassi E, Chinou I., Halabalaki M., Skaltsounis A., Moutsatsou P., (2008) Walnut extract (Juglans regia L.) and its component ellagic acid exhibit anti-inflammatory activity in human aorta endothelial cells and osteoblastic activity in the cell line KS483. British Journal of Nutrition 99 (4): 715 – 722.

Pascarella J.B., Aide T.M., Serrano M.I., Zimmerman J.K,. (2000) Land-use history and forest regeneration in the Cayey Mountains, Puerto Rico. Ecosystems 3:217–228

Pino J., Font X., Carbo J., Jove M., Pallares L,. (2005) Large-scale correlates of alien plant invasion in Catalonia (NE of Spain). Biol Conserv, 122: 339-350. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2004.08.006

Plieninger T. (2006) Habitat loss, fragmentation, and alteration—Quantifying the impact of land-use changes on a Spanish dehesa landscape by use of aerial photography and GIS. Landsc Ecol 21:91– 105

Praciak A., (2013) The CABI encyclopedia of forest trees (CABI, Oxfordshire, UK,)

Pyšek P., Lambdon P.W., Arianoutsou M., Kühn I., Pino J., Winter M. (2009) Alien vascular plants of Europe. In Handbook of Alien Species in Europe. Edited by: DAISIE. Dordrecht: Springer, 43-61.

Roor W., Heino K., Mamadjanov D., and Thomas G. (2017) Population Differentiation in Common Walnut (Juglans regia L.) across Major Parts of Its Native Range—Insights from Molecular and Morphometric Data. The Journal of heredity 108 (4): 391-404.

Schaarschmidt H, (1999) Die Walnussgewachse. Die Neue Brehm-Bucherei, Hohenwarsleben

Stanford A. M., R. Harden, C. R. Parks, American Journal of Botany 87, 872 (2000).

Storkey J., Meyer S., Still K.S., Leuschner C. (2012) The impact of agricultural intensification and land-use change on the European arable flora. Proc R Soc B 279:1421–1429

Sukopp H., Wurzel A. (2003) The Effects of Climate Change on the Vegetation of Central European Cities. Urban habitats, 1 (1): 66-86

Tapsell L.C., Gillen L.J, Patch C.S, Batterham M., Owen A., Baré M., Kennedy M. (2004) Including walnuts in a low-fat/modified-fat diet improves HDL cholesterol-to-total cholesterol ratios in patients with type 2 diabetes. Diabetes Care. 27 (12): 2777-2783. doi:10.2337/diacare.27.12.2777.

Thuiller W., Lavorel S., Araujo M.B., Sykes M.T., Prentice I.C. (2005) Climate change threats to plant diversity in Europe. Proc. Natl. Acad. Sci. 102, 8245–8250.

Van der Vaart J.H.P. (2005) Towards a new rural landscape: consequences of non-agricultural re-use of redundant farm buildings in Friesland. Landsc Urban Plan 70:143–152

Капустинська К. (2021) Україна втратила 30% експорту горіхів: ТОП-5 головних покупців. Сьогодні. Електронний ресурс – режим доступу: https://economics.segodnya.ua/ua/economics/enews/ukraina-poteryala-30-eksporta-orehov-top-5-glavnyhpokupateley-1527678.html

Самчук Ж.С. (2016) Демутація фітоценозів перелогів на дерново-карбонатних ґрунтах Малого Полісся. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціяльністю 03.00.16 – екологія. 1-152.

Скляр В.М. (2011) Динаміка чисельності сільського населення України: за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. Історія. 965 (43): 126-136.

Щепотьєв Ф.Л., Павленко Ф.А., Ріхтер О.А. (1987) Горіхи. 2-е видання. К.: "Урожай", 1-184.




DOI: https://doi.org/10.34142/2708-5848.2021.23.2.02

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.