ВПЛИВ СВІТЛОВОГО РЕЖИМУ НА ЕСТРАЛЬНИЙ ЦИКЛ САМИЦЬ ЩУРІВ

А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова

Анотація


Досліджували  репродуктивну  функцію  самиць-щурів  при  різних  режимах  штучного освітлення за цитологічною картиною естрального циклу. У проведеному досліджені показано, що, штучне  збільшення  тривалості  і  постійна  дія  освітлення,  як  зовнішнього  біогенного  фактору навколишнього середовища, призводить до зміни у дизайні естрального циклу статевозрілих самиць щурів. У тварин, які знаходилися під дією постійного штучного освітлення (ПО–група) та під дією 12-годинного освітлення (12/12-група) спостерігається статистично значиме  збільшення тривалості естрального циклу за рахунок зростання  стадії тічки, що включає еструс та проеструс, і міжтічкової фази  циклу  у  порівнянні  з  вихідними  даними.  У  тварин  контрольної  групи,  що  утримувалися  в умовах  природного  освітлення,    впродовж  експериментального  періоду  тривалість  і  фазова структура  естрального циклу практично не змінилася. Ймовірно, що штучне подовження освітлення на  декілька  годин  і  постійне  освітлення  призводить  до  порушення  гормонального  балансу, ключовим  механізмом  при  цьому  є  зміна  порогу  чутливості  гіпоталамуса  до  гальмування естрогенами.  При  цьому  циклічна  продукція  гонадотропінів,  пролактина,  естрогенів  та прогестерону,  що  характеризує  нормальний  репродуктивний  період  життя,  перебудовується  на ациклічний механізм.

Ключові слова: освітлення, естральний цикл, еструс, діеструс.

 

We studied the reproductive function of female rats at different modes of artificial lighting cytological picture of the estrous cycle. In the conducted research,  showed that artificially increasing the duration and constant performance lighting as biogenic external environmental factors, leading to changes in the design of the estrous cycle mature female rats. The animals, which were under constant artificial light (in the group) and under 12-hour lighting (12/12-group) observed a statistically significant prolongation of the estrous cycle due to the growth stage of estrus, including estrus, proestrus and also between estrus phase of the cycle compared to the original data. In the control group of animals that were kept under natural light, during an experimental period and phase structure of the estrous cycle has not changed. It is likely that the artificial extension  of coverage for a few hours and constant lighting leads to hormonal imbalance, a key mechanism here is the change in threshold sensitivity to inhibition of the hypothalamic estrogen. This cyclical production of gonadotropins, prolactin, estrogen and progesterone, which characterizes the normal reproductive period of life, reconstructed on acyclic mechanism.

Key words:  lightening. estralcycle, estrus,diestrus.

 

Исследовали  репродуктивную  функцию  самок-крыс  при  различных  режимах искусственного  освещения  за  цитологической  картиной  эстрального  цикла.  В  проведенном исследовании показано, что искусственное увеличение длительности и постоянное действие освещения, как внешнего биогенного фактора окружающей среды, приводит к изменению в дизайне эстрального цикла половозрелых самок крыс. У животных, которые находились под действием  постоянного  освещения  (ПО-группа)  и  под  действием  12-часового  освещения (12/12-группа)  наблюдается  статистически  значимое  увеличение  длительности  эстрального цикла  за  счет  удлинения  стадии  течки,  что  включает  эструс  и  проеструс,  а  также межтечковой  фазы  цикла  в  сравнении  с  первичными  данными.  У  животных  контрольной группы, что содержались в условиях природного освещения, в течении экспериментального периода  длительность  и  фазовая  структура  эстрального  цикла  практически  не  изменилась. Возможно,  что  искусственное  удлинение  освещения  на  несколько  часов  и  постоянное освещение приводит к нарушению гормонального баланса, ключевым механизмом при этом является изменение порога чувствительности гипоталамуса к торможению эстогенами. При этом  циклическая  продукция  гонадотропинов,  пролактина,  эстрогенов  и  прогестерона,  что характеризует нормальный репродуктивный период жизни, перестраевается на ациклический механизм.

Ключевые слова: освещение, эстральный цикл, диеструс.

Повний текст:

PDF

Посилання


Анисимов В.Н. Эпифиз, свет и рак молочной железы / В.Н. Анисимов, Д.А. Батурин, Э.К. Айламазян // Вопр. онкол. – 2002. – Т. 48. – С. 524–535.

Виноградова И.А. Влияние светового режима на возрастную динамику эстральной функции и уровня пролактина в сыворотке крови у крыс / И.А. Виноградова, И.В. Чернова // Успехи геронтол. – 2006. – Вып. 19. – С. 60–65.

Волкова Н.Е. Генетические аспекты полового поведения / Н.Е. Волкова, Л.И. Воробьева // Теоретична та експериментальна медицина. – 2004.– № 4. – С. 54–57.

Деряпа Н.Р. Проблемы мед. Биоритмологии / Н.Р. Деряпа. – М. : Медицина, 1985.– 208 с.

Думитру И.И. Физиология и патофизиология воспроизводства человека / И.И. Думитру. – Бухарест, 1981. – 186 с.

Кабак Я.М. Практикум по эндокринологии. Основные методы экспериментально-эндокринологических исследований / Я.М. Кабак. – М. : Изд-во МГУ, 1968. – 76 с.

Львова Л.В. Ритмы жизни / Л.В. Львова // Провизор.– 2003. – № 1. – С.34–37.

Чичинадзе К. Механизмы регуляции полового поведения/ К. Чичинадзе // Проблемы эндокринологии.– 2004. – Т. 50, № 1 – С.47–48.

Barbacka-Surowiak G. The involvement of the suprahiasmatic nuclei in the regulation of estrous cycles in rodents / G. Barbacka-Surowiak, J. Surowiak, S. Stoklosowa // Reproduct Biol.– 2003. – Vol. 3. – P. 99–129.

Hoffmann J.C. Effect of photoperiods on estrous cycle length in the rat/ J.C. Hoffmann // Еndocrinology.– 1968. – Vol. 83. – P. – 1355–1357.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.167377

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.