Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія

Досліджені  особливості  ценоморфічної  структури  фітоценозів  суходільних  луків  на типових  ділянках  та  по  узбіччям  доріг  поблизу  с.  Гайдари  (Зміївський  район,  Харківська область).  Наведені  результати  флористичного,  фітоценотичного,  геліоморфічного  та гігроморфічного аналізів, та порівняльного ценоморфічного аналізу флори суходільних луків та придорожніх угрупувань. Встановлено,  що  флора  суходільних  луків  території  дослідження  нараховує принаймні  120  видів  із  28  родин  судинних  рослин.  Провідними  родинами  є  Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Rosaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae, Apiaceae, які складають 68 % всієї флори.  Виявлено,  що  флора  типових  ділянок  суходільних  луків  більш  різноманітна  за видовим складом та числом родин ніж флора ділянок придорожніх угрупувань. Встановлено,  що  структура  трав’янистої  флори  суходільних  луків  території дослідження  змінюється  разом  зі  зростанням  ступеню  порушення  фітоценозів  внаслідок зростання  антропогенного  навантаження.  Ценоморфічний  аналіз  рудеральної  фракції показав, що у складі бур’янів суходільних луків, група Ru складає 32 %, RuPr – 17 %, StRu – 15 % та PrRu – 9 %. Серед бур’янів придорожніх угрупувань, найбільшу роль відіграють Ru – 55 %, RuPr – 14 % та StRu – 7 %. Такий розподіл рудерантів на придорожніх місцезростаннях показує не лише доволі сильну порушеність фітоценозу, а й велике різноманіття природних умов, що формуються на ділянках вздовж доріг. Встановлено,  що  флора  як  типових, так  і  придорожніх  ділянок  суходільних  луків  в околицях с. Гайдари ще доволі багата флористично, та, за умов певних природоохоронних заходів  та  регулювання  режиму  землекористування,  здатна  до  відновлення  природної структури типових для регіону суходільних луків.

Ключові  слова:  флора,  ценоморфічний  аналіз,  суходільні  луки,  придорожні угрупування. 

 

Coenomorfical analysis of flora of dry-valley meadows of the grassland-steppe of Left Bank, as an indicator of their degree of transformation and the capacity for self-renewal.  Sira O.E., Gamulya Yu.G. – The authors investigated the structure features coenomorfical dry-valley meadows plant communities typical areas and along roadsides near the village. Gaidary (Zmiev district, Kharkiv region). Results of the study were presented analysis of flora, phytocoenotical, heliomorfical, and hihromorfical analysis. It was investigated comparing coenomorfical structure of flora of dry-valley meadows and roadside groups. It was found that the flora of dry-valley meadows includes at least 120 species of 28 families of vascular plants. The leading families are Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Rosaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae, Apiaceae, they consist more then 68% of the flora. It was found that the flora typical dry-valley meadows areas is more diversity in species composition and the number of families flora than sites roadside groups. It has been found that the structure of flora upland grassland area of research depends on the degree of human transformation. The coenomorfical analyse of ruderal fraction showed that in the weeds of dry-valley meadows, the group Ru is 32%, RuPr – 17%, StRu – 15% and PrRu – 9%. Among the roadside weeds groups, the most important role has been played Ru – 55%, RuPr – 14% and StRu – 7%. The results showed significant violations of roadside plant communities and habitats significant diversity of natural conditions. It was found that a typical flora and roadside areas of dry-valley meadows near the village Gaidary still quite rich floral. It was found that the studied plant communities potentially able to repair itself if environmental protection measures.

 

Key words: flora, coenomorfical analysis, dry-valley meadows, roadside group.

 

Исследованы  особенности  ценоморфической  структуры фитоценозов  суходольных  лугов  на  типичных  участках  и  по  обочинам  дорог  вблизи  с. Гайдара (Змиевской район, Харьковская область). Приведены результаты флористического, фитоценотического,  гелиоморфического  и  гигроморфического  анализов,  и  сравнительного ценоморфического анализа флоры суходольных лугов и придорожных группировок. Установлено, что флора суходольных лугов территории исследования насчитывает не менее  120  видов  из  28  семейств  сосудистых  растений.  Ведущими  семействами  являются Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Rosaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae, Apiaceae,  которые составляют 68% всей флоры. Выявлено, что флора типичных участков суходольных лугов более  разнообразна  по  видовому  составу  и  числу  семейств,  чем  флора  участков придорожных группировок. Установлено,  что  структура  травянистой  флоры  суходольных  лугов  территории исследования  меняется  вместе  с  ростом  степени  поврежденности  фитоценозов  вследствие роста антропогенной нагрузки. Ценоморфический анализ рудеральной фракции показал, что в составе сорной группы суходольных лугов, группа Ru составляет 32%, RuPr – 17%, StRu – 15% и PrRu – 9%. Среди рудерантов придорожных группировок наибольшую роль играют Ru –  55%, RuPr –  14%  и  StRu  –  7%.  Такое  распределение  рудерантов  на  придорожных местообитаниях показывает  не  только  сильную  нарушенность  фитоценозов, но и  большое разнообразие природных условий, которые сформировались на этих участках. Установлено,  что  флора  как  типичных,  так  и  придорожных  участков  суходольных лугов  в  окрестностях  с.  Гайдары  еще  достаточно  богата  флористически,  и,  в  условиях выполнения  природоохранных  мероприятий  и  регулирования  режима  землепользования, способна к восстановлению природной структуры типичных для региона суходольных лугов.

Ключевые  слова: флора, ценоморфический анализ, суходольные луга, придорожные группировки.

Алексеенко М.И. Растительность Харьковской области / М.И. Алексеенко // Харьковская область : Природа и хозяйство. – Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1971. – Вып. VIIІ. – С. 80–94.

Альбицкая М.А. Основные закономерности формирования травяного покрова в искусственных лесах степной зоны УССР / М.А. Альбицкая // Искуственные леса степной зоны Украины. – Харьков : Изд-во Харьковского ун-та, 1960. – С. 155–208.

Белоусова Е.Н. Сравнение лугов различных экспозиций а окрестностях с. Гайдары / Е.Н. Белоусова, К.П. Виноградова, Ю.В. Сакун // Мат. VІІ Міжнар. конф. молодих учених. – Х. : ФОП Шаповалова Т.М., 2012.– 328 с. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР / А.Л. Бельгард. – Киев : Изд-во Киевского ун-та, 1950. – 264 с.

Гамуля Ю.Г. К современному состоянию луговой растительности национального природного парка Гомольшанские леса / Ю.Г. Гамуля // Материалы ХХІ з’їзду Укр. ботан. тов. – Одеса, 2006. – 576 с.

Горелова Л.Н. Флора и растительность в районе среднего течения р. Сев. Донец / Л.Н. Горелова // Вестн. Харьк. ун-та. – 1987. – № 308. – С. 8–16.

Горелова Л.Н. Растительный покров Харьковщины: Очерк растительности, вопросы охраны, аннотированный список сосудистых растений / Л.Н. Горелова, А.А. Алехин. – Харьков : Изд. центр ХНУ им. В. Н. Каразина, 2002. – 231 с.

Ермоленко Е.Д. Влияние антропогенных факторов на некоторые луговые и лесные фитоценозы поймы р. Сев. Донец. / Е.Д. Ермоленко // Вестн. Харьк. ун-та. – 1987. – № 308. – С. 19–22.

Ковалев В.В. Влияние рельефа на экологические режимы местообитаний и эколого-ценоморфические особенности растительных сообществ суходольного луга / В.В. Ковалев , В.В. Парамонова, О.Е. Серая и др. // «Біологія: від молекули до біосфери» : Матеріали IX Міжнародної конференції молодих учених. – Х.: ФОП Шаповалова Т. М., 2014. – 176 с.

Краснов А.Н. Рельеф, растительность и почвы Харьковской губернии / А.Н. Краснов //Докл. Харьк. о-ва сельск. хоз-ва. – 1893. – 140 с.

Лавренко Е.М. Полевая геоботаника. / Е.М. Лавренко, А.А. Корчагин. – Л. : Наука. –Т. І–V. –1959–1976.

Программа и методика биогеоценологических исследований / [Отв. ед. Н.В. Дылис]. – М .: Наука, 1974. – 404 с.

Прокудин Ю.Н. Краткие итоги комплексного изучения флоры и растительности среднего течения р. Сев. Донец в связи с задачами их охраны / Ю.Н. Прокудин , А.М. Матвиенко // Вестн. Харьк. ун-та. – 1987. – № 308. – С. 3–8.

Методика полевых геоботанических исследований. – М.-Л.: АН СССР, 1938. – 215 с.

Сіра О.Є. Еколого-фітоценотичний аналіз флори берегової смуги Іськового ставка (Зміївський р-н, Харківська область) / О.Є. Сіра, Ю.Г. Гамуля // Вісн. Харк. нац. ун-ту. ім. В.Н. Каразіна. – (Серія біологія). – 2014.– № 1126. – Вип. 22. – С. 33–40.

Ткаченко В.С. Рослинність заплави Сіверського Дінця та її народногосподарське значення / В.С. Ткаченко // Укр. ботан. журн. – 1966. – Т. 23, № 5. – С. 95–101.

Талиев В.И. Введение в ботаническое исследование Харьковской губернии / В.И. Талиев. – Х. : Изд-во Харьк. губ. Земства, 1913. – 56 с.

Тарасов В. В. Флора Днепропетровской и Запорожской областей / В.В. Тарасов // Сосудистые растения. Биолого-экологическая характеристика видов : моногр. – Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2005. – 276 с.

Чаюк О.А. К изучению флористических особенностей сорных группировок окрестностей с. Гайдары / О.А. Чаюк, М.В. Чебукина, В.В. Шулика // Матеріали VІІ Міжнародної конференції молодих учених. – Х. : ФОП Шаповалова Т. М., 2012. – 328 с.

Шенников А.П. Луговедение / А.П. Шенников. – Л. : ЛГУ, 1941. – 512 с.

Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist S.L. Mosyakin, М.М. Fedoronchuk.– Kiev: M.G. Kholodny Institute of Botany, 1999. – 345 p.