БДЖОЛИНЕ ОБНІЖЖЯ ЯК МАРКЕРНИЙ ПОКАЗНИК ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ
Анотація
У статті наведено дані про вміст важких металів у бджолиному обніжжі у селищі Молодова Вовчанського району Харківської області. Сьогодні серед біологічних методів оцінки екологічного стану довкілля особливої ваги набуває використання бджолиного обніжжя як індикаційного матеріалу. Фізіологічно-біохімічні параметри біологічних об’єктів, що найбільш чутливі до зміни концентрації важких металів, дозволяють виявити відхилення від норми задовго до появи помітних змін у біологічному та генетичному здоров’ї нації. Встановлено корелятивне зменшення концентрації Цинку й Кадмію і збільшення концентрації Купруму й Свинцю у бджолиному обніжжі у серпні. Показано, що мінімальна концентрація Купруму й Цинку міститься у бджолиному обніжжі, зібраному у першій декаді липня, а мінімальна концентрація Свинцю й Кадмію в обніжжі, зібраному у першій декаді серпня. Результати проведених досліджень показують, що моніторинг бджолиного обніжжя є маркерним показником вмісту важких металів та допомагає визначити рівень забрудненості конкретної екологічної зони.
Ключові слова: мікроелементи, важкі метали, бджолине обніжжя, забрудненість важкими металами.
One of the important technological elements in improving quality and safe products of beekeeping, is the test of the bee pollen for heavy metals, especially Cd and Pb, which belong to the first group of toxicity. The article shows the content of heavy metals in bee pollen in the village Molodove, Kharkiv region, Vovchansk area. Fundamental researches of domestic and foreign scientists have shown a high biological value of apiculture products having diverse pharmacological activity. Heavy metals are spread over long distances and accumulate in the environment, in living organisms, and products of beekeeping. Control of features of the harmful substances’ residues in bee products, including bee pollen, preserve not only the traces of human intervention in the life of bees that produce these products, but also can pollute the environment in large areas, sometimes very extensive, which collect insects pollen. Among methods of biological assessment the use of bee pollen as a test material has acquired particular significance. Physiological and biochemical parameters of biological objects that are most sensitive to changes in the concentration of heavy metals, will detect abnormal signs long before noticeable changes in biological and genetic health of the nation. Correlative decrease in the concentration of zinc and cadmium, and increase of the concentration of copper and lead in bee pollen in August is established . It is shown that minimum concentration of copper and zinc is contained in bee pollen collected in early July, and the minimum concentration of lead and cadmium in early August. The studies show that bee pollen monitoring is a marker indicator of heavy metals and it determines the level of contamination of specific environmental areas.
Key words: trace elements, heavy metals, bee pollen, pollution with heavy metals.
В статье приведены данные о содержании тяжелых металлов в пчелиной обножке в поселке Молодовая Волчанского района Харьковской области. Среди биологических методов оценки экологического состояния окружающей среды особую значимость приобретает использование пчелиной обножки как биомаркера для определения наличия разных поллютантов. Физиологические параметры биологических объектов наиболее чувствительны к изменению концентрации тяжелых металлов, что позволяет выявить отклонения от нормы задолго до проявления заметных изменений в биологическом и генетическом здоровье нации. Авторами установлено коррелятивное уменьшение концентрации Цинка и Кадмия и увеличение концентрации Купрума и Свинца в пчелиной обножке в августе. Показано, что минимальная концентрация Купрума и Цинка содержится в пчелиной обножке, собранной в первой декаде июля, а минимальная концентрация Свинца и Кадмия – в первой декаде августа. Результаты проведенных исследований показывают, что мониторинг пчелиной обножки является маркерным показателем содержания тяжелых металлов и определения уровня загрязненности конкретной экологической зоны.
Ключевые слова: микроэлементы, тяжелые металлы, пчелиная обножка, загрязненность тяжелыми металлами.Повний текст:
PDFПосилання
Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях / Ю. В. Алексеев – Л. : Агропромиздат, 1987. – 142 с.
Артюнян В. М. Применение прополиса при лечении сахорного диабета / В. М. Артюнян, А. А. Торсосян, Ю. К. Бабинян // Сб. тр. каф. факультетской терапии. – Єреван, 1980. – С. 169–175.
Бессонова В. П. Цитофизические эффекты воздействия тяжелых металлов на рост и развитие растений / В. П. Бессонова. – Запорожье : Запорожский государственный университет, 1999. – 208 с.
Буйя Л. и др. Апитерапия сегодня / Л. Буйя, И. Барак, Г. Кэлкэяну и др. – Бухарест, 1984. – 88 с.
Глубер Е. В., Генкин А. А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях / Е. В. Глубер, А. А. Генкин. – Л. : Медгиз, 1973. – 154 с.
Глухов М. М. Медоносные растения / М. М. Глухов. – М. : Сельхозгиз, 1955. – 512 с.
Каменков В. П. Цветочная пыльца как ценный продукт питания и лечебное средство / В. П. Каменков, В. В. Гриневич, Д. В. Каленков // Проблемы питания детей в условиях загрязнения среды радионуклидами, 1993. – С. 110–112.
Лакин Г. Ф. Биометрия / Г. Ф. Лакин. – М. : Высшая школа, 1990. – Максимальний допустимий рівень (МДР) вмісту деяких хімічних елементів в кормах та кормових добавках для сільськогосподарських тварин. № 15-14/155 / Затверджено П. І. Вербицький, М. В. Косенко. – К., 2006.
Почникова П. Пчелиные продукты в медицине (Апитерапия) / П. Почникова – Апимондия. – София, 1995. – 271 с.
Руденко Є. В. Сучасні вимоги до безпеки та якості продуктів бджільництва як сировини для фармацевтичної промисловості./ Є. В. Руденко, Ю. В. Кіпріч // Апітерапія: досягнення та перспективи розвитку: матеріали ІІІ зʼїзду апітерапевтів України (Харків, 28-30 вер. 2006 р.). – Х. : Харків. видав. НФаУ «Золоті сторінки», 2006. – С. 409–412.
Создание лекарственных апипрепаратов на основе субстанций продуктов пчеловодства [Электронный ресурс] : А. И. Тихонов, Л. И. Боднарчук, Т. Г. Ярных, С. А. Тихонова, О. С. Шпичак / Национальный фармацевтический университет, ННЦ «Институт пчеловодства им. П. И. Прокоповича УААН». – Харьков, 2006. – Режим доступа к журналу : http://www.provisor.com.ua/archive/2008/N23/lphel_238.php?part_code=40&art_code=6984.
Von der Ohe W., Oddo L.P., Piana M.L., Morlot M., Martin P. Harmonized methods of melissopalynology. Apidologie, 2004, 35, p. 18-25
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.