STOSUNKI WYZNANIOWE W MIASTACH WIELKOPOLSKICH NA POGRANICZU POLSKO-ŚLĄSKIM I POLSKO-BRANDENBURSKIM W XVI I XVII WIEKU

Paweł Klint

Анотація


У статті розглядаються релігійні взаємовідносини у містах Великопольщі, розміщених поблизу кордону із Сілезією і Бранденбургом у XVI–XVII ст. Протестантська Реформація з’явилася там набагато швидше, аніж в інших регіонах Речі Посполитої Обох Народів. Економічні стосунки цих міст із містами Сілезії і Бранденбургу, а також – приватні контакти польської, сілезької і бранденбурзької шляхти, спричинили надзвичайно швидке поширення протестантської релігії. У другій половині XVI ст. протестанти оволоділи католицькими храмами, які католики повернули собі лише через півстоліття. Попри наступ Контрреформації на початку XVII ст., міські громади прикордоння залишилися вірними протестантському віросповіданню.

Ключові слова: Річ Посполита Обох Народів, XVI–XVII століття, Великопольща, прикордоння, міста, Реформація, релігійні стосунки.

 

В статье рассматриваются религиозные взаимоотношения в городах Великопольши, размещенных вблизи границы с Силезией и Бранденбургом в  XVI–XVII вв. Протестантская Реформация появилась там намного быстрее, чем в других регионах Речи Посполитой Обоих Народов. Экономические отношения этих городов с городами Силезии и Бранденбургу, а также – частные контакты польского, силезского и бранденбургского дворянства, определили чрезвычайно быстрое распространение протестантской религии. Во второй половине XVI в. протестанты завладели католическими храмами, которые католики смогли вернуть себе лишь через полвека. Несмотря на наступление Контрреформации в начале XVII ст., городские общины пограничья сохранили верность протестантскому вероисповеданию.

Ключевые слова: Речь Посполитая Обоих Народов, XVI–XVII века, Великопольша, пограничье, города, Реформация, религиозные отношения.

 

The article discusses the religious relations in the towns of Wielkopolska located near the border with Silesia and Brandenburg in the 16th and 17th centuries. Protestant Reformation appeared there much faster than in the other regions of the Polish-Lithuanian Commonwealth. Economic relationships of these towns to the Silesian and Brandenburg towns and the private contacts Polish, Silesian and Brandenburg nobility made that the Protestant religion expanded very quickly. In the second half of the 16th century, Protestants took over the Catholic churches that Catholics regained half a century later. Despite the Counter-Reformation at the beginning of the 17th century, the communities living in the towns on the borderland remained with their reformed confession.

Keywords: Polish-Lithuanian Commonwealth, 16th and 17th centuries, Great Poland, borderland, towns, reformation, religious relations.


Повний текст:

PDF

Посилання


Akta sejmikowe województwa poznańskiego i kaliskiego / ed. W. Dworzaczek. – T. 1. – Cz. 1 – Poznań, 1957.

Bąk L. Ziemia wałecka w dobie reformacji i kontrreformacji w XVI–XVIII w. – Piła, 1999.

Drozdowski M. Czynnik wyznaniowy w gospodarczym i społecznym rozwoju nowożytnej Wschowy // Eruditio et interpretatio. Studia historyczne / red. Z. Chodyła. –Poznań, 1997.

Dworzaczkowa J. Kontrreformacja we Wschowie w latach 1577–1632 // Roczniki Historyczne. – 1970. – R. 36. – S. 20–25.

Dworzaczkowa J. Wprowadzenie reformacji do miast królewskich Wielkopolski // Odrodzenie i Reformacja w Polsce –1965 –T. 10. – S. 53–80.

Dworzaczkowa J. Zniszczenie Leszna w roku 1656 // Dworzaczkowa J. Z dziejów braci czeskich w Polsce. – Poznań, 2003. – S. 99–121.

Dzieje Wielkopolski / red. J. Topolski. –T. 1 – Poznań, 1969.

Kirmiel A. Skwierzyna –miasto pogranicza. Historia miasta do 1945 roku. – Bydgoszcz, 2004.

Klint P. Protestancka szlachta ziemi wschowskiej w XVI i XVII w. // Kościół imienia Żłóbka Chrystusa (Kripplein Christi) we Wschowie na tle procesu konfesjonalizacji w krajach Europy Środkowej / red. P. Klint, M. Małkus, K. Szymańska. – Wschowa, 2012. – S. 44–54.

Kulejewska-Topolska Z. Nowe lokacje miejskie w Wielkopolsce od XVI do końca XVIII wieku. – Poznań, 1964.

Łukaszewicz J. Krótki historyczno-statystyczny opis miast i wsi w dzisiejszym powiecie krotoszyńskim od najdawniejszych czasów aż po rok 1794. – T. 2. – Poznań, 1975.

Małkus M. Kościół imienia Żłóbka Chrystusa (Kripplein Christi) we Wschowie. Miejsce tożsamości i pamięci wschowski luteran // Kościół imienia Żłóbka Chrystusa (Kripplein Christi) we Wschowie na tle procesu konfesjonalizacji w krajach Europy Środkowej / red. P. Klint, M. Małkus, K. Szymańska. – Wschowa, 2012. – S. 172–173.

Pawłowska J. Zabiegi Hieronima Radomickiego o powrót wschowskich bernardynów do Wschowy w świetle ich kroniki // Ziemia wschowska w czasach starosty Hieronima Radomickiego / red. P. Klint, M. Małkus, K. Szymańska. –Wschowa-Leszno, 2009. – S. 363–369.

Ratajewska B. Znaczenie założenia Nowego Miasta dla rozwoju przestrzennego Wschowy // Ziemia wschowska w czasach starosty Hieronima Radomickiego / red. P. Klint, M. Małkus, K. Szymańska. - Wschowa-Leszno, 2009. – S. 153–161.

Tazbir J. Świt i zmierzch polskiej reformacji. – Warszawa, 1956.

Tureczek M. Brójce – zarys dziejów miasta 1428–1946. – Zielona Góra, 2003.

Wojciechowska Z. Poniec w czasach nowożytnych // Bitner-Nowak A., Wojciechowska Z., Wojciechowski G. Dzieje Ponieca. – Poniec, 2000. – S. 94–96.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.34421

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.