ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ТУРИЗМ ЯК НОВА ФОРМА ТУРИСТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ПРАКТИКИ

Л. Д. Божко

Анотація


У статті досліджено історію становлення, розвитку та вивчення індустріального туризму як нової форми туристичної поведінки та практики. Висвітлені основні положення наукової дискусії серед західних вчених стосовно індустріального туризму та самої дефініції «індустріальний туризм». Звернуто увагу нате, що першими до вивчення цих культурних явищ звернулися західні вчені, а на початку ХХІ ст. на індустріальний туризм звернули увагу і вчені Росії, України та Китаю. Перші теоретичні праці в цьому напрямі були присвячені питанням концептуалізації туристичних промислових пам’яток і їх типологіям, а перші емпіричні дослідження – сприйняттю відвідувачами промислових туристичних пам’яток. Відзначено внесок індустріальної спадщини в арт-практики. Простежено зв'язок індустріального туризму і нових молодіжних субкультур. Автор стверджує, що індустріальний туризм, який почав активно розвиватися з другої половини ХХ ст., став новою формою туристичної поведінки і практики, а також відображенням загальносвітових тенденцій до міфологізації технологій та урбанізму, зокрема, в молодіжному середовищі, а для багатьох діючих підприємств Європи і США індустріальний туризм став одним з дієвих інструментів маркетингу.

Ключові слова: індустріальний туризм, індустріальна спадщина, культурна спадщина, індустріальна археологія.

 

В статье исследована история становления, развития и изучения индустриального туризма как новой формы туристической поведения и практики. Освещены основные положения научной дискуссии среди западных ученых относительно индустриального туризма и самой дефиниции «индустриальный туризм». Обращено внимание на то, что первыми к изучению этих культурных явлений обратились западные ученые, а в начале XXI века ученые России, Украины и Китая. Первые теоретические работы в этом направлении были посвящены вопросам концептуализации туристических промышленных памятников и их типологии, а первые эмпирические исследования – восприятию посетителями промышленных туристических достопримечательностей. Отмечен вклад индустриального наследия в арт-практики. Прослежена связь индустриального туризма и новых молодежных субкультур. Индустриальный туризм, который начал активно развиваться со второй половины ХХ в., стал новой формой туристического поведения и практики, а также отражением общемировых тенденций к мифологизации технологий и урбанизма, в частности, в молодежной среде. Для многих действующих предприятий Европы и США индустриальный туризм стал одним из действенных инструментов маркетинга.

Ключевые слова: индустриальный туризм, индустриальная наследие, культурное наследие, индустриальная археология.

 

The article explored the history of the emergence, development and study of industrial tourism as a new form of tourism behaviour and practices.Highlighted the main provisions of the scientific discussion among western scientists about the industrial tourism and the definition of «industrial tourism». Paid attention to the fact that  western scientists  first turned to the study of these cultural phenomena: D. MacCannell, A. Lew, I. Kelly, W. Dixon, E. Inskeep, R. Prentice, J. Swarbrooke, P. Yale, etc. and at the beginning of XXI century scientists from Russia, Ukraine and China drew attention on industrial tourism. The first theoretical work in this direction were devoted to the conceptualization of touristical industrial monuments and theirs typology, and the first empirical study was about perception of  industrial tourist attractions by visitors.Mentioned the contribution of the industrial heritage to art practices. Traced the connection of industrial tourism and new youth subcultures. The author claimed that  industrial tourism, which started its active developing in the second half of the twentieth century, become a new form of tourist behaviour and practices, as well as a reflection of global trends in technology and urbanism mythologizing, particularly among young people, and for many companies operating in Europe and USA the  industrial tourism has become one of the most effective marketing tools.

Keywords:  industrial tourism, industrial heritage, cultural heritage, industrial archaeology.


Повний текст:

PDF

Посилання


Боева Г. Трансформация феномена сталкерства в постсоветском культурном пространстве // Стереотипы и национальные системы ценностей в межкультурной коммуникации: Сб. статей. Вып. 1. – СПб.: Ольштын, 2009. – С. 149–156.

Валерий Чумаков. Сборочный цех впечатлений // Вокруг света. – 2007. – №11 (2806). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/6115/

Визгалов Д. В. Совмещение несовместимого // Независимая газета. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ng.ru/ ideas/2009-04-24/5_promtourism.html

Запарий В. В. Индустриальное наследие (к вопросу о понимании данной концепции в России и за рубежом) / В. В. Запарий // Экономическая история: обозрение. – Вып. 13. – М: Изд-во МГУ, 2007. – С. 211–212.

Индустриальный туризм // Всё о туризме. Туристическая библиотека. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net

Индустриальный туризм и его объекты «обожания» // Club 3t [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://club-3t.ru/cat_18/1248-industrialnyy-turizm.html

Кочухова Е. С. В поисках города-завода: актуализация индустриального наследия Екатеринбурга // Проект «Манчестер»: прошлое, настоящее и будущее индустриального города: Сб. статей / под ред. М Ю. Тимофеева. – Иваново: Изд-во Иван. гос. ун-та, 2012. – С. 164–170.

Литовская М., Кропотов С. Три утопии Екатеринбурга-Свердловска: городское пространство и производство мечты // I-я Уральская индустриальная биеннале современного искусства. Специальные проекты / Ред. К. Федорова, А. Щеренок. – Екатеринбург: Гос. центр соврем. искусства, 2010. – С. 42–58.

Макаров О. И. ART-Завод 2009 // Музыка и время. – 2009. – № 11. – С. 54–58.

Мастеница Е. Н. Культурное наследие в современном мире. Концептуализация понятия и проблематики // Музеология. Культурология. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bhavan.com/museologypro/muzeevedenie.asp?li2=1&c_text=67

Музей индустриальной культуры. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://museum-ic.ru/

Психогеография, и что такое пассивный индустриальный туризм // Exstremere.ru [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://extremereru/alpinizm/pshogeografija-i-chto-takoe-passivnyj-industrialn-nyj-turizm.html

Путинцев П. А. К проблеме переосмысления индустриального наследия // Свердловская научная универсальная библиотека им. В. Г. Белинского. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://book.uraic.ru/project/conf/txt/005/archvuz30_pril/01/01.html

Эрин Каннингхэм, Лариса Косыгина. «Ржавая» экономика: Создавая Шелковый путь советского индустриального наследия. Четверг, 26 августа, 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://russian.eurasianet.org/node/31253

Abbey E. Desert solitaire: a season in the wilderness. – New York: Avon Books, 1968.

Carter J. Watching work go by. Environmental Interpretations. – Vol. 6 (no. 4). – 1991. – Р. 10–11.

Frew E.A. Industrial Tourism: a conceptual and empirical analysis. PhD Thesis, Victoria University, 2000.

Hill R.M., Alexander R.S., Cross, J.S. Industrial Marketing. – Homewood IL: RDIrwin, 1975.

Li L., Soyez D. Industrial tourism destination management in Germany: A critical appraisal of representation practices, in: Community Tourism and Border Tourism, edited by BAO Jigang, XU Honggang and Alan Lew. – Beijing: China Travel Publisher, 2006. – Р. 408–429.

Maccannel D. The Tourist: A New Theory of the Leisure Class. New York: Schoken Books, 1976.

Marcon A., Preuilh, P., Ksouri S. Tourisme de decouverte economique et visites d’entreprises, in: Conseil national du tourisme, ed. La Documentation francaise, 2000. – Р. 10–16.

Swarbrooke J. The Development and Management of Visitor Attractions. – Oxford: Butterworth Heinemann, 1995.

Yale P. From Tourist Attractions to Heritage Tourism. – Huntingdon and/or Yale, 1992; Tourism in the UK. – Huntingdon, 1991.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.