СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ФЕНОМЕН КОЛАБОРАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ ГАЛУЗЕЙ ТРУДОВОГО ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА

Анотація

Метою статті є визначення природи соціального підприємництва як феномену колаборації соціальних функцій галузей трудового та господарського права в соціальній державі. Автори наголошують на тому, що право, як регулятор відносин в державі, узяло конституційний припис соціального розвитку України у якості фундамен­тальної засади для свого існування та розвитку, визначивши пріоритетною функцією дер­жави функцію соціальну. Крім створення фундаменту для соціально-спрямованого право­вого регулювання відносин в Україні, наша держава вирішила, спираючись на позитивний досвід іноземних країн, використовувати такі соціально орієнтовані правові конструкції, як-от: соціальне підприємництво, які допомагають вирішити актуальні соціальні проблеми. Наголошено, що соціальне підприємництво в Україні не отримало обертів для свого розви­т­ку одночасно з реформою децентралізації, хоча воно мало потенціал створити необхідний майданчик для співпраці місцевої влади і бізнесу із вирішення їх проблем та задоволення їх інтересів. Обґрунтовано, що соціальне підприємництво варто розглядати як  результат вда­лого поєднання інтересів суб’єктів соціального діалогу - унікального явища, що об’єд­нало соціальні та бізнесові інтереси, і стало дієвим інструментом для задоволення інтересів соці­альних партнерів: держави, працівників і роботодавців, які узгоджують свої зусилля, спрямовуючи їх в одне русло. Зроблено висновок, що, якщо для трудового права, як галузі, яка ще в зародку випромінювала соціальні імперативи та соціальне призначення та осяювала ними всі норми та напрями їх реалізації, здійснення соціальної функції було цілком зрозу­мілим та очевидним явищем, то для господарського права, предметом якого є відносини, пов’язані з організацією та здійсненням господарської діяльності, де мова йде про виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, переважно, з метою одержання прибутку, не зважаючи, на те, що його відокремлення і відбувалося разом із становленням незалежної України, яка проголосила себе соціальною державою, такий соціальний напрям, враховуючи на його призначення, був неприродним. Але цивілізований поступ України як курс до омріяної мети розвитку соціальної держави неминуче призвів до усунення цих антагонізмів спокійним еволюційним шляхом і в решті решт призвів до колаборації соціальних функцій галузей трудового та господарського права і зумовив виникнення та розвиток сучасного феномену громадянського суспільства – соціального підприємництва.