ПРЕЗУМПЦІЯ ПРАВОМІРНОСТІ РІШЕНЬ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

Метою статті є характеристика презумпції правомірності рішень платни-ків податків як принципу податкового законодавства в контексті актуальних питань право-застосування. Автор зазначає, що актуальною проблемою в умовах євроінтеграції є належне та ефективне врегулювання суспільних відносин. Оскільки в системі юридико-технічних засобів правового регулювання важливе місце займають правові презумпції, дослідження їхньої ролі та впливу на забезпечення правової визначеності, стабільності та справедливості набуває особливої актуальності. Презумпції, як інструмент правозастосування, сприяють гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, допомагаючи вирішувати правові конфлікти та забезпечувати баланс між інтересами держави та громадян. Питання презумпцій в податковому праві знаходяться в центрі уваги науковців вже тривалий час і є однією з найпроблемніших в контексті правозастосування Автор звертає увагу на дуалістичність нормативно-правового регулювання зазначеної презумпції. Така дуалістичність викликає постійні дискусії практиків та науковців. Проте використання такої юридичної техніки свідчить про бажання законодавця додатково наголосити на основопо-ложності презумпції у рамках юрисдикційних проваджень із врегулювання податкових спорів.
Автор проводить аналіз висновків Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду та робить висновок про те, що презумпція правомірності рішень платника податків, яка повинна сформувати поле для захисту інтересів платника податків та надати йому певний рівень правової безпеки, змістовно наповнюється через судову практику. Зазначене є маркером недосконалості нормативно-правового регулювання. Адже систематичність формування правових позицій Верховного Суду щодо застосування презумпції правомірності рішень платника податків підтверджує наявність колізій, проблеми та довільність у правозастосуванні, що породжує порушення прав платників податків.