Анотація
У статті розглянуто специфіку принципу свободи договору у сфері, в якої людина реалізує право на працю. В результаті дослідження автори дійшли наступних висновків: по-перше, принцип свободи договору у сфері реалізації людиною права на працю, має основоположне значення для правової системи України. Він визначає рівень свободи сторін у відносинах, в яких людина реалізує право на працю. Особливістю цієї сфери є те, що свобода у виборі виду договору, яким будуть регулюватися відносини, в яких людина реалізує право на працю, не обмежується лише однією галуззю права, і сторони вільні укласти як цивільно-правовий договір, так і трудовий (особливу актуальність це набуває у IT-сфері). Крім того, суб’єкти, правовідносини яких виникли на підставі трудо-вого договору (контракту), можуть додатково, у разі необхідності, врегулювати правовід-носин у сфері реалізації права на працю шляхом укладання цивільно-правового договору. Це, зокрема, відбувається у сфері науково-педагогічної діяльності, коли крім робіт, які науково-педагогічний працівник виконує згідно з трудовим договором, виникає потреба у проведенні додаткових наукових досліджень. В таких випадках між роботодавцем та працівником може укладатися додатковий цивільно-правовий договір, за умовами якого і будуть виконуватися такі дослідження. По-друге, свобода договору у сфері реалізації людиною свого права на працю має свої межі, які завжди обумовлені і мають певну мету (наприклад, заборона дискримінації при укладанні трудового договору, що сприяє забезпе-ченню гендерної рівності у трудових відносинах тощо). Підкреслено, що право вибору договору, в рамках якого буде здійснюватися право на працю, може бути обумовлено специфікою сфери діяльності. До таких сфер відносяться професії поліцейського, судді, які можуть реалізувати право на працю лише у трудових відносинах, а не через укладання цивільно-правового договору. По-третє, до проявів принципу свободи трудового договору відносяться ті ж свободи, які існують у сторін цивільного-правового договору - свобода в укладанні трудового договору, свобода у виборі контрагенту трудового договору і свобода у визначенні умов трудового договору, що обумовлено юридичною рівністю сторін, як у цивільних, так і у трудових відносинах. При цьому відмічено, що рівень свободи сторін у сучасному трудовому праві настільки розширився, що сторонам надане право вибору і щодо тих умов, які донедавна були для трудового договору обов’язковими. Вказане, що до таких умов відноситься умова про підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку при дистанційній формі роботи. По-четверте, принцип свободи договору у сфері трудового права має вужчі межі, ніж цей самий принцип у цивільному праві. Це зумовлено соціальною функцією трудового права, одним із завдань якого є захист прав працівника як слабкої сторони. По-п’яте, відмічене, що межі свободи трудового договору завжди встанов-люються імперативними нормами законодавства і повинні, крім чіткого їх визначення, також містити наслідки порушення цих норм. Звернено увагу на те, що у трудовому законодавстві не завжди вказуються такі наслідки, у зв’язку з чим виникають складності у визначенні ефективних способів захисту, які може застосувати працівник, у разі порушення його прав роботодавцем. Зазначено, що це має бути враховано при реформуванні трудового законодавства.
Ключові слова
право на працю, трудові відносини, трудовий договір, працівник, трудові права, науково-педагогічний працівник, гарантії, суддя, дистанційна робота, заборона дискримінації, рівність, IT-сфера.
Посилання
Процевский А. И. Избранное. Харьков: Право, 2019.
Коваленко О. Воля і свобода волі сторін трудового договору як категорії сучасного трудового права України. Сфера дії трудового права та права соціального забезпечення, 2016. URL.: https://dspace.hnpu.edu.ua/ server/api/core/bitstreams/8bd6b868-f93c-4b14-83a8-3a9e05168a7d/content.
Болотіна Н. Б. Трудове право України: підручник. – К. : Вікар, 2003.
Прилипко С. М., Ярошенко О. М. Трудове право України: підручник. Харків: Видавництво «ФІНН», 2009
Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09#Text.
Прилипко С. М., Ярошенко О. М. Право на працю в системі прав людини. Право України. 2014. № 6. С. 102-110.
Постанова ВС № 474/321/18 від 14.04.2020. URL.: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88833139.
Ярошенко О. М. Необґрунтована відмова у прийнятті на роботу: поняття, сутність, правові наслідки. Проблеми законності. 2019. № 144. С. 71-80.
Постанова Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 483/1615/20. URL.: https://reyestr.court.gov.ua/Review / 102149384.
Про затвердження Типової форми контракту про проходження служби в поліції та Порядку укладання контракту про проходження служби в поліції. Наказ МВС України від 03.02.2017 № 89.
