РОЛЬ СУДДІ У ВІДНОВНОМУ ТА КАРАЛЬНОМУ ПРАВОСУДДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСТАННІХ У СУЧАСНИХ СУДОВИХ СИСТЕМАХ

Анотація

Метою статті є визначення ролі судді у відновному та каральному правосудді крізь призму порівняльної ефективності останніх у сучасних судових системах. У статті досліджується дихотомія між каральним і відновним правосуддям у сучасних судових системах. Каральне правосуддя, зосереджене на покаранні та стримуванні, наголошує на відповідальності через ув'язнення або штрафи, що має на меті зміцнити суспільні норми та запобігти майбутнім правопорушенням. На противагу цьому, відновне правосуддя надає пріоритет зціленню та примиренню, сприяючи процесу співпраці за участю жертв, правопорушників та громади з метою відшкодування шкоди та сприяння реінтеграції. У статті також розглядається інтеграція відновних практик у каральну систему, досліджуючи, як гібридні підходи можуть збалансувати відплату та реабілітацію. Це особливо актуально для України, де ініціативи відновного правосуддя, такі як програма реабілітації неповнолітніх, з'являються поряд з укоріненими каральними нормами. Правові рамки, такі як Кримінально-процесуальний кодекс України 2012 року, включають елементи примирення та компенсації, що свідчить про зсув у бік інклюзивності в процесах правосуддя. Виклики на шляху гармонізації цих моделей включають ресурсні обмеження, культурний опір і потребу в кваліфікованих фахівцях для медіації відновлювальних процесів. Незважаючи на ці перешкоди, стаття виступає за збалансований судовий підхід, який поєднує сильні сторони обох систем, наголошуючи на справедливості, задоволенні потерпілих та довгостроковій суспільній гармонії. У ній підкреслюється трансформаційний потенціал відновного правосуддя, що дозволяє переосмислити традиційні уявлення про правосуддя, закликаючи до подальших правових реформ та суспільної підтримки для його впровадження. Робиться висновок, що суддя виконує ключову роль у правосудді незалежно від моделі останнього - відновної чи каральної. Його трудова функція полягає у здійсненні правосуддя як такого. Однак, у каральному правосудді суддя виступає фігурою, яка забезпечує дотримання процесуальних норм та реалізацію принципів невідворотності покарання. Його основним завданням є винесення справедливого рішення, що ґрунтується на встановленні вини та визначенні міри покарання відповідно до закону. У цьому процесі суддя переважно зосереджується на доказовій базі, формальних критеріях та юридичних аргументах. У свою чергу, у відновному правосудді суддя грає більш гуманістичну роль. Його увага, переважно, приділяється примиренню сторін, відшкодуванню завданої шкоди та соціальній реабілітації як потерпілого, так і правопорушника. Суддя виступає швидше за все фасилітатором, який сприяє діалогу між сторонами та заохочує до добровільного вирішення конфлікту. Його роль тут менш формальна і більше спрямована на досягнення справедливості через порозуміння та компроміс.