РОБОТА ОРГАНІВ З ПИТАНЬ ПРОБАЦІЇ: ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ КАТАЛОНІЇ В НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

У статті автор розкрив деякі питання перспектив імплементації досвіду Каталонії в національний контекст роботи органів з питань пробації. Міркування і висновки обґрунтовано на основі системного підходу з використанням порівняльно-правового та інших методів. Зазначено, що питання імплементації позитивного досвіду пробації в практику діяльності органів з питань пробації в Україні має міжгалузевий, міждисциплінарний характер. Імплементація навіть успішних кейсів передбачає урахування наявних чинників. Визначені чинники можуть впливати позитивно, а можуть ускладнювати чи гальмувати процеси імплементації. Це слід враховувати під час розроблення і реалізації стратегій розвитку пробації на регіональному і загальнонаціональному рівнях. У статті автор виділив такі чинники: нормативні (норми національного законодавства для підтримки автономії і відповідальності органів пробації, координованої діяльності державних органів влади, органів місцевого самоврядування і громадських ініціатив, акцент на перспективності і посиленні фінансової підтримки, фінансування і створення системи стимулів для філантропії і меценатства у сфері пробації,); організаційні та управлінські (підтримка ініціатив і програм імплементації на державному, регіональному рівнях, система оцінки якості такої діяльності, співпраці і ефективності пробації, чіткі механізми міжвідомчої і міжгалузевої взаємодії фахівців, науковців і практиків для успішної роботи органів з питань пробації); кадрового забезпечення і професійного супроводу пробації (неперервна професійна освіта фахівців у сфері пробації, програми підтримки кар’єрного зростання і формування високої мотивації працівників органів з питань пробації, забезпечення сприятливих умов праці, оптимального навантаження і гідної оплати праці фахівців органів з питань пробації); змістовно-методичного і ресурсного забезпечення (система підтримки і співпраці науковців і практиків під час розроблення нових і оновлення чинних пробаційних програм, реалізації стратегій індивідуальної роботи із кожним суб’єктом пробації, системна робота щодо запобігання повторним кримінальним правопорушенням суб’єктами пробації на основі використання ефективних методик і актуальних ресурсів соціально-виховної роботи, заходів і засобів ресоціалізації суб’єктів пробації, подальшої їх реінтеграції в суспільство); громадська підтримка пробації (розширення учасників пробації в ролях волонтерів, громадських ініціатив, соціальних регіональних проєктів, менторства, популяризація гуманістичних концептів пробації за участі відомих осіб, лідерів громадської думки, широке інформування суспільства про пробацію).