ПРАВО ЛЮДИНИ НА ГІДНІСТЬ ТА ЙОГО ГАРАНТІЇ У ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Анотація

Метою статті є визначення права працівника на гідність як абсолютного права у сфері трудових відносин для зміни підходів до його регулювання та захисту в оновленому трудовому законодавстві. Право людини на гідність є основою для всіх інших основних прав та свобод людини, що визнається і в міжнародному праві, і в національному праві України. Загальні положення про зміст, особливості здійснення та захист права фізичної особи на гідність містяться у ЦК України, норми якого є загальними щодо всіх сфер приватного права і застосовуються субсидіарне до трудових відносин. Але в трудовому праві існують певні особливості здійснення та захисту права на гідність. На жаль, право на гідність працівника не закріплено в переліку прав працівника у КЗпП. Законодавець обрав інший підхід. Виконуючи свої зобов’язання щодо імплементації Європейської соціальної хартії, в якої передбачене право працівника на гідне ставлення на роботі, у національне законодавство, у трудове законодавство були внесені зміни щодо заборони дискримінації та мобінгу як окремих видів порушень права працівника на гідність. Однак, слід визнати, що крім дискримінації та мобінгу, порушення права працівника на гідність може мати і інші прояви. Саме тому, при реформуванні трудового законодавства необхідно закріпити право працівника на гідність (гідне ставлення на роботі) як абсолютне право, яке передбачає абсолютну заборону щодо його порушення для всіх суб’єктів трудових відносин. Крім того, оскільки при виконанні трудових відносин працівник може взаємодіяти з іншими працівниками, роботодавцем та іншими особами, яким також належить право на гідність, представляється необхідним, крім загального права на гідність працівника, передбачити у ТК загальний обов’язок працівника при виконанні своїх трудових обов’язків не порушувати право на гідність інших осіб. В статті зазначене, що такий обов’язок вже закріплений вокремих законах, щодо спеціальних суб’єктів трудового права (суддів, науково-педагогічних працівників), але він має носити загальний для всіх працівників характер. При цьому виконання такого обов’язку повинно бути забезпечено відповідними мірами захисту, в тому числі можливістю притягнення особи до юридичної відповідальності.виконання такого обов’язку повинно бути забезпечено відповідними мірами захисту, в тому числі можливістю притягнення особи до юридичної відповідальності.