ТРАНСФОРМАЦІЯ ПАРАДИГМИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ В УМОВАХ ДІЇ РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Метою статті є характеристика трансформації парадигми загальнообов’яз- кового державного соціального страхування на випадок безробіття в умовах дії режиму воєнного стану та її характеристика у сучасному стані. Автор робить спробу переосмис- лення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття як правової конструкції, що покликана забезпечити матеріальну допомогу у випадку настання означеного соціального ризику. Автором робляться висновки, що трансформація парадигми загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в умовах воєнного стану відзначається принципово новим змістом і масштабом застосування. Насам- перед, війна стала самостійним фактором виникнення масового безробіття, що змінило його природу як соціального ризику і відповідно система страхування перестала бути другоряд- ним механізмом і перетворилася на провідний, основний засіб соціального захисту для мільйонів громадян, який виконує не тільки функцію забезпечення виплати допомоги конкретній особі, що втратила роботу з незалежних від неї причин, а й глобальну функцію комплексного відновлення трудового потенціалу через навчання, перекваліфікацію та підтримку підприємництва. Особливо варто наголосити на виконанні вельми затребуваного запиту від осіб, які не тільки втратили роботу, а ще й втратили власні домівки – як фактично, так і внаслідок неможливості перебування на територіях, де відбуваються бойові дії, і які змушені були покинути місця свого постійного проживання, отримуючи статус внутрішньо переміщених осіб. Саме для них система загальнообов’язкового державного соціального страхування від безробіття стала рятувальним кругом і опірною точкою, засобом, що надає можливості відновлення свого життя, не тільки щодо трудової активності, а й взагалі, бо саме вона стала тимчасовим компенсаторним механізмом для заповнення ринку праці, перерозподілу трудових ресурсів на ньому з урахуванням сучасних запитів, де зруйновано природний механізм працевлаштування, формуючи фундамент для майбутньої відбудови економіки шляхом збереження людського капіталу, кадрового потенціалу країни.