ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті авторами здійснено науково-правовий аналіз формування законо-давства України щодо адвокатської діяльності в контексті орієнтації на міжнародні та регіо-нальні стандарти прав людини. Дослідження ґрунтується на комплексному осмисленні правової природи адвокатури як інституту громадянського суспільства, її соціального призначення та ролі у механізмі забезпечення права на професійну правничу допомогу. Особливу увагу зосереджено на розкритті змісту стандартів адвокатської діяльності як системи нормативних, професійних і етичних вимог, що визначають організаційні, функціональні та ціннісні засади здійснення адвокатської професії.
У межах дослідження проаналізовано правові передумови орієнтації на європейські підходи у сфері адвокатської діяльності, зокрема участь України в універсальних міжнародно-правових актах у сфері прав людини, зобов’язання у відносинах з Європейським Союзом, а також положення внутрішньодержавних стратегічних і програмних документів судово-правової реформи. Наголошено, що така орієнтація має системний характер і поєднує виконання міжнародних зобов’язань держави з внутрішніми потребами трансформації національної правової системи та правової доктрини.
Аргументується, що сучасний розвиток законодавства України щодо адвокатської діяльності супроводжується поступовим переосмисленням ролі адвокатури, що виявляється у зміні акцентів правового регулювання від переважно адміністративно-контрольної моделі до моделі, заснованої на інституційній незалежності, самоврядності та професійній автономії адвокатів. Підкреслено значення стандартизації адвокатської діяльності як нормативного орієнтира розвитку законодавства, що забезпечує узгодженість національної моделі адвокатури з сучасними уявленнями про верховенство права, доступ до правосуддя та ефективний захист прав і свобод людини. Зроблено висновок, що подальше вдоско-налення правового регулювання адвокатської діяльності має здійснюватися з урахуванням завдань судової реформи, ускладнення правових відносин та зростання суспільного запиту на якісну й ефективну правничу допомогу.