КРИТЕРІЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ТА ТИПОЛОГІЇ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ (НОВА КОНЦЕПЦІЯ)

К. Ю. Калашников

Анотація


Метою наукової статті є характеристика зміни місця позбавлення волі, в якому засуджений почав відбувати покарання, в межах однієї установи чи в межах інших видів кримінально-виконавчих установ, які нечітко врегульовані в українському законодавстві, а тому викликають багато запитань щодо даної процедури. Зміст класифікації і типології засуджених залежить від критерію, тобто певної ознаки або ознак, за якими засуджені поділяються на певні групи. У свою чергу критерії визначаються завданнями, з метою яких проводиться угруповання. Аналіз чинного кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, міжнародних актів свідчить про те, що у всіх без винятку випадках основним терміном використовується поняття «класифікація» і рідко терміном «типологія». У цьому сенсі необхідно внести уточнення, показати серйозні відмінності суті, сутності змісту, який вкладається в поняття «класифікація» і «типологія», фактично запропонувати свою нову концепцію.

Ключові слова: досягнення цілей покарання, опорний пункт пізнання, психолого-педагогічна переорієнтація, серйозні відмінності суті, мета класифікації, широкі повноваження, самостійні установи для відбування покарання, міжрегіональні комісії.

 

Целью научной статьи является характеристика изменения места лишения свободы, в котором осужденный начал отбывать наказание, в пределах одного учреждения или в рамках других видов уголовно-исполнительных учреждений, нечетко урегулированы в украинском законодательстве, а потому вызывают много вопросов по данной процедуре. Содержание классификации и типологии осужденных зависит от критерия, то есть определенного признака или признаков, по которым осужденные делятся на определенные группы. В свою очередь критерии определяются задачами, для достижения которых проводится группировки. Анализ действующего уголовного и уголовно-исполнительного законодательства, международных актов свидетельствует о том, что во всех без исключения случаях основным термином используется понятие «классификация» и редко термином «типология». В этом смысле необходимо внести уточнения, показать серьезные различия сути, сущности содержания, которое вкладывается в понятие «классификация» и «типология», фактически предложить свою новую концепцию.

Ключевые слова: достижения целей наказания, опорный пункт познания, психолого-педагогическая переориентация, серьезные различия сути, цель классификации, широкие комиссии.

 

The purpose of a scientific article is to describe the change in the place of deprivation of liberty, in which the convicted person began to serve a sentence, within the same institution or within other types of criminal-executive agencies, which are not clearly defined in Ukrainian legislation, and therefore raise many questions about this procedure. The content of the classification and typology of convicts depends on the criterion, that is, a certain attribute or attributes that condemns are divided into certain groups. In turn, the criteria are determined by the tasks for which the group is carried out. Analysis of the current criminal and criminal-executive legislation, international acts indicates that in all cases, the term «classification» and, rarely, the term «typology» are used as the main term. In this sense, it is necessary to clarify, show the serious differences between the essence, the essence of the content, which is invested in the concept of «classification» and «typology», in fact, to propose its new concept.

Key words: the achievement of the goals of punishment, the reference point of knowledge, psycho-pedagogical reorientation, serious differences of substance, the purpose of classification, broad powers, independent institutions for serving sentences, interregional commissions.


Повний текст:

PDF

Посилання


Кримінально-виконавче право України: підручник / В.М. Трубников, В.М. Харченко, О.В. Лисодід та ін.; за ред. В.М. Трубникова. Харків: Право, 2001. 384 с.;

Минязева Т.Ф. Нормативно-правовые и практические аспекты распределения осужденных, отбывающих наказание в виде лишения свободы, по отрядам и жилым помещениям. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/normativno-pravovye-i-prakticheskie-aspekty-raspredeleniya-osuzhdennyh-otbyvayuschih-nakazanie-v-vide-lisheniya-svobody-po-otryadam-i;

Мінімальні стандартні правила поводження із засудженими. Права людини і професійні стандарти для працівників пенітенціарної системи в документах міжнародних організацій. 2002. С. 61–76;

Распоряжение Кабинета Министров Украины от 23 ноября 2015 г. № 1393-р «Об утверждении плана действий по реализации Национальной стратегии в области прав человека на период до 2020 года». URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid =248740679;

Четвертикова О.С. Вторинна класифікація засуджених до позбавлення волі, індивідуалізація й диференціація виконання покарань. Проблеми законності: акад. зб. наук. пр. 2006. Вип. 84. С. 189–203;

Яковець І.С. Порядок визначення виду режиму установи виконання покарань. Нове законодавство України та питання його застосування. Матер. наук. конф. молод. учен. та здобув. Харків, 26–27 груд. 2003 р. Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. С. 132–134;

Яковець І.С. Види і підстави класифікації засуджених до позбавлення волі. Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. Вип. 75. С. 162–169;

Марчук А.І. Вторинна класифікації засуджених до позбавлення волі у сучасній пенітенціарній практиці України. Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. 2012. Вип. 67. С. 611–620;

Бадира В.А., Богатирьов І.Г. Корекція поведінки засуджених жінок в установах виконання покарань: навчальний посібник. Чернігів: ПОД Чернігівського ДЦНТІ, 2003. 168 c.;

Яцун О. Особливості врахування особи неповнолітнього при призначенні покарання. Підприємництво, госпо дарство і право. 2008. № 11. С. 20–24;

Єрмак С. М.Проблеми визначення змісту психолого-педагогічної характеристики на засудженого. Мат. міжнар. н.-практ. конфер. (Чернігів, 10 квітня 2009 р.). Чернігів:Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 2009. С. 54–61;

Олейник А.Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти. М.: ИНФРА-М, 2001. 418 с.;

Кримінально-виконавчий кодекс України: наук.-практ. комент. / А.X. Степанюк, І.С. Яковець; за заг. ред. А.X. Степанюка. X.: ТОВ «Дісей», 2005. 486 с.;

Яковець І.С. Питання практичного застосування деяких положень кримінально-виконавчого кодексу України щодо розподілу засуджених в установи виконання покарань. Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку. Матер. наук. конф. молод. учен. та здобув. Харків, 21–22 листоп. 2005р. Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. С. 178–180;

Марчук А.І. Особливості перекласифікації засуджених до позбавлення волі (соціально-правова характеристика). Актуальні проблеми держави і права збірник наукових праць. 2011. Вип. 60. С. 153–161;

Романов М.В. Переводы осужденных, злостно нарушающих требования режима в другое учреждение исполнения наказаний (УИН). Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. Вип. 41. С. 190–195;

Безпалюк О., Гель А. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі. Вісник прокуратури. 2006. №12. С. 56–65;

Марчук А.І. Національні і міжнародні стандарти класифікації засуджених до позбавлення волі. Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. 2010. Вип. 55. С. 520–525.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.2640327

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.