ІДЕНТИФІКАЦІЯ СУБ’ЄКТА-ДЖЕРЕЛА СТРАХУ ЛІНГВІСТИЧНИМИ ЗАСОБАМИ ОЗНАЧЕНОСТІ/НЕОЗНАЧЕНОСТІ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню особливостей ідентифікації суб’єкта-джерела страху в текстах жахів у контексті актуального для сучасної лінгвістики комунікативно-прагматичного підходу. Мета статті – з’ясувати особливості референції та номінації джерела страху як засобу впливу на емоційний стан читача. Дослідження ґрунтується на сучасних положеннях теорії референції, лінгвістики тексту, художнього дискурсу, проілюстроване цитатами з творів відповідного жанру. Аналіз використання
засобів означеності/неозначеності у референційній історії джерела страху дозволив виділити унікальні для цього жанру механізми референції, що актуалізуються лише у сприйнятті читача.
Ключові слова: дискурс жахів, референт, референційна історія, кореферентний ланцюжок, означеність/неозначеність, суб’єкт-джерело страху.
Статья посвящена исследованию особенностей идентификации субъекта-источника страха в текстах ужасов в контексте актуального для современной лингвистики коммуникативно-прагматического подхода. Цель статьи – выяснить особенности референции и номинации источника страха как средства влияния на эмоциональное состояние читателя. Исследование основано на современных положениях теории референции, лингвистики текста, художественного дискурса, проиллюстрировано цитатами из произведений соответствующего жанра. Анализ использования средств определенности/неопределенности в референциальной истории источника страха позволил выделить уникальные для этого жанра механизмы референции, которые актуализируются только в восприятии читателя.
Ключевые слова: дискурс ужасов, референт, референциальная история, кореферентная цепочка, определенность/неопределенность, субъект-источник страха.
The article is devoted to the research of peculiarities of identification of the subject-the source of horror in terms of the topical for modern linguistics communicative-pragmatic approach. The aim of the article is to investigate the peculiarities of reference and nomination of the source of horror as a means of influence on
the emotional state of the reader. The research is based on the modern statements of the theory of reference, text linguistics, artistic discourse and it is illustrated with the quotations from the artistic texts of the corresponding genre. The analysis of the usage of means of definiteness/indefiniteness in the reference history of the source of horror allowed defining mechanisms of reference which are unique for this genre and can be actualized in the perception of the reader only. Also the research made it possible to single out such peculiar features of definiteness/indefiniteness expression as the use of certain syntactic constructions, the creation of referential chains; definiteness/indefiniteness expression varies depending on the perception, so the source of fear may be expressed as split or synthesized. Further perspectives of the analysis lie in the focus on the interdependence of definiteness/indefiniteness expression, syntactic patterns and their referential potential.
Key words: horror discourse, referent, reference history, co-referential chain, definiteness/ indefiniteness, subject-the source of horror.
Повний текст:
PDFПосилання
Арутюнова Н. Д. Референция/ Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Сов. энциклопедия, 1990. – С. 411-412.
Имеретинская Н. Д. Неопределенные субъекты в семантической структуре текста (на материале немецкого языка): дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Имеретинская Наталья Дмитриевна. – Санкт-Петербург, 2002. – 183 с.
Кибрик А. А. Анализ дискурса в когнитивной перспективе / А. А. Кибрик. – Москва: Издательство МГУ, 2003. – 90 с.
Клюев Е. В. Речевая коммуникация. Успешность речевого взаимодействия / Е. В. Клюев. – М. : РИПОЛ КЛАССИК, 2002. – 320 с.
Сазонова Я. Ю. Лінгвістичні схеми ініціації читача в англомовних текстах оповідань жахів / Я. Ю. Сазонова // Наукові записки. Серія: Філологічна. НУ «Острозька академія». – 2014. – Вип. 44. – С. 261-265.
Сазонова Я. Ю. Типи референції в текстах дискурсу жахів. / Я. Ю. Сазонова // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. – 2016. – Вип. 43. – С. 208-216.
Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие / Е. А. Селиванова. – К.: ЦУЛ, «Фитосоциоцентр», 2002. – 336 с.
Служинська Л. Б. Засоби вираження категорії означеності / неозначеності в німецькій мові за допомогою артикля / Л. Б. Служинська // Studia linguistica. – 2014. – Вип. 8. – С. 443-446. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stling_2014_8_72.
Abbott B. Definiteness and identification in English / B. Abbott // Pragmatics in 2000: Selected papers from the 7th international pragmatics conference. Antwerp: International Pragmatics Association. – 2001. – vol. 2. – Р. 1-15.
Lyons Ch. Definiteness / Ch. Lyons. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – 380 p.
Christophersen P. The articles. A study of their theory and use in English / P. Christophersen. – Copenhagen: Munksgaard, 1939. – 206 р.
Hawkins J. A. On (in)definite articles: implicatures and (un)grammaticality prediction / J. A. Hawkins // Journal of Linguistics. Cambridge: Cambridge University Press. – 1991. – vol. 27. – Р. 405-442.
Milsark G. Toward an explanation of certain peculiarities of the existential construction in English / G. Milsark // Linguistic analysis. Nathan: Geoffrey. – 1978 – vol. 3. – P. 1-29.
Russell B. On denoting / B. Russell // Mind Association : New Series. – 1905. – vol. 14. – P. 479-493.
Strawson P. F. 1950. On referring / P. F. Strawson // Mind Association: New Series. – 1950. – vol. 59. – P. 320-344.
The Dark Descent / Ed. David G. Hartwell // – New York: Tom Doherty Associates, Inc. – 1987.
– C. 255 – 267.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.165094
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.