ПОСТМОДЕРНИЗМ И ЮЛИЙ КИМ

Анотація

В статье предпринята попытка рассмотреть творчество Ю. Кима в контексте постмодернизма и его основных принципов построения художественного текста. Ирония, самоирония, пародийная интерпретация классических произведений, интертекстуальность, мотивы шутовства, временное искажение, фрагментация, нелинейное повествование и игра слов роднят его творчество с постмодернистами. Интертекстуальность представлена перекличками с классическими мотивами, ссылками, пародиями, инсценизациями.

У статті здійснено спробу розглянути творчість Ю. Кіма в контексті постмодернізму та його основних принципів побудови художнього тексту. Іронія, самоіронія, пародійна інтерпретація класичних творів, інтертекстуальність, фрагментація, нелінійне оповідання, мотиви блазнювання, гра слів споріднює творчість Ю. Кіма з постмодерністами. Поет говорить про проблеми суспільства в іронічному тоні, використовуючи гру слів, що дає можливість приховати авторську думку. Інтертекстуальність у творчості Кіма представлена перегуком із класичними мотивами, посиланнями, пародіями, інсценізаціями.

Ключові слова: постмодернізм, інтертекстуальність, перегук, гра слів, фрагментація, іронія, самоіронія.

The relevance of this topic is undoubted, as in the criticism devoted to the study of works by Yu. Kim it has not been studied enough. The purpose of this article is to analyze the works by Yu. Kim and identify common features of the works by the writer and by the representatives of postmodernism. Much of his works have much in common with postmodernists, in particular, irony, self-irony, parody interpretation of classics, intertextuality, motives of buffoonery, time distortion and wordplay. Yu. Kim as Thomas Pinchin, Joseph Heller, Kurt Vonnegut, says about the serious problems of society in an ironic tone, using wordplay. But if the postmodernists have often used wordplay for the game itself, for Yu. Kim it becomes an opportunity to hide his true thoughts. Intertextuality, close to postmodernism, is also one of the main features of works by Kim which is presented by interchange with the classics, single connections, a parody of the works, their stagings. Fragmentation and non-linear narrative are the key characteristics of Yu. Kim’s creativity.

Keywords: postmodernism, intertextuality, interchange, wordplay, fragmentation, irony, self-irony.