ПОЕТИКА ВІРШОВОГО ТЕКСТУ В ГРАМАТИЧНОМУ ВИМІРІ

Анотація

У статті розглянуто сучасний стан граматичної поетики віршової мови. Проаналізовано причини дисбалансу в дослідженні лексичного і граматичного рівнів мови поезії. Відзначено граматикалізацію поетичної мови в ХХ–ХХІ століттях. Запропоновано вектори дослідницьких спрямувань у царині взаємодії граматики і поетики: поетична морфологія як підрозділ функційної граматики і морфологічна поетика як загальнофілологічна дисципліна, що вивчає грамеми та граматичні категорії у віршовому використанні, надаючи літературознавству доказову базу для вивчення тем, мотивів, інтертекстуальних зв’язків. Окреслено завдання вивчення імплікосфери граматичних категорій, що надасть можливість філологам прямувати від лінгвопоетики до лінгвістичної і літературознавчої креалогії.

Ключові слова: лінгвопоетика, креалогія, моделювання, морфологічні категорії, проспективна філологія.

В статье рассмотрено современное состояние грамматической поэтики стихотворной речи. Проанализированы причины дисбаланса в исследовании лексического и грамматического уровней языка поэзии. Отмечается граматикализация поэтического языка в ХХ–ХХI веков. Предлагаются векторы исследовательского движения в плоскости взаимодействия грамматики и поэтики: поэтическая морфология как подраздел функциональной грамматики и морфологическая поэтика как общефилологическая дисциплина, изучающая граммемы и грамматические категории в поэтическом использовании, предоставляя литературоведению доказательную базу при изучении тем, мотивов, интертекстуальных связей. Ставится задача изучения импликосферы грамматических категорий, что определяет поворот исследований от лингвопоетики к лингвистической и литературоведческой креалогии.

Ключевые слова: лингвопоетика, креалогия, моделирование, морфологические категории, проспективная филология.

The article deals with the current state of grammatical poetics of poetic speech. The reasons for the disbalance in the study of lexical and grammatical levels of the language of poetry were analysed. The grammaticalization of poetic language in the XX–XXI centuries was pointed out. The vectors of research directions in the field of interaction of grammar and poetics are offered: poetic morphology as a subarea of the functional grammar and morphological poetics as a general philological discipline that studies grammemes and grammatical categories in the poetic use, providing the evidence basis for the research of themes, motives, intertextual relations to literature studies. The integrative signs of poetry determine the need of its structure integrative analysis. In the poetic text not only and not so much the specific grammatical meanings of units are important, but the total value generated in text interaction. These combined values arise not only in the syntactic unities of different types, but also beyond them — on the level of the poetic row, verse and text as a whole. Compositional criterion is added to paradigmatic and syntagmatic criteria of morphological units interaction. The task of studying of implicosphere of grammatical categories is set allowing philologists to go

from linguopoetics to linguistic and literary crealogics. Creating of the general poetic morphology that would structurally meet the existing general language grammar becomes a realistic prospect of linguopoetical researches of the next decade.

Keywords: linguopoetics, crealogics, modeling, morphological categories, prospective philology.