ТИПОЛОГІЯ МОВНИХ ПОРТРЕТІВ ПЕРСОНАЖІВ У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ ТРИПТИХУ «ХРЕСНА ПРОЩА» Р. ІВАНИЧУКА: ЗМІСТОВИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті окреслено проблему термінологічного визначення поняття мовного портрета, розкрито погляди лінгвістів на портретизацію в межах різних напрямів сучасного мовознавства. Подано багатоаспектну тематичну класифікацію мовних портретів персонажів з урахуванням різнорівневих відношень людини із суспільством, визначено підсистеми в межах відповідних груп та домінантні зображувально-виражальні засоби лексико-семантичного поля ≪людина≫, на підставі яких їх виділено. Розкрито специфіку використання лексичного матеріалу відповідно до авторського методу творення художнього тексту.

Ключові слова: мовний портрет, типологія, тематична класифікація, лексико-семантичне поле ≪людина≫, ідіостиль.

В статье обозначена проблема терминологического определения языкового портрета, раскрыты взгляды лингвистов на портретизацию в рамках различных направлений современного языкознания. Представлена многоаспектная тематическая классификация языковых портретов персонажей с учетом разноуровневых отношений человека и общества, определены подсистемы в рамках соответствующих групп и доминантные описательно-выразительные средства лексико-семантического поля ≪человек≫, на основе которых они выделены. Определена специфика использования лексического материала в рамках авторского метода создания художественных текстов.

Ключевые слова: языковой портрет, типология, тематическая классификация,

лексико-семантическое поле ≪человек≫, идиостиль.

The publication is written in the context of modern linguistics in reference to problems of human nature and its determination. The article designates a problem of terminology definitions of linguistic portrait. The point of view of linguists on portraying are shown according to the various directions of modern linguistics. The publication presents a multidimensional thematic classification of linguistic portraits of the characters based on different levels of society and human relations. The language portraits are characterized on the basis of sex, number, physical, social, mental activity. The subsystems within the respective groups are defined. The dominant descriptive and expressive means of the lexical-semantic field “human being” are identified. The using of the communication tools and the verbal expression of human mentality, the specialties of using of verbal and nominative units, the key units in creation of the lexical background are showed and classified. The peculiarities of the author’s style in describing the defining features of the humans’ life are analyzed. The specific using of lexical material to indicate different levels of human relationships, its applying according to the author’s intention providing objectivity in the portrait of human are analyzed in this publication.

Keywords: linguistic portrait, typology, thematic classification, lexical-semantic field “human”, idiostyle.