ОСОБЛИВОСТІ АПЕЛЯТИВНИХ НОМІНАЦІЙ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО РОЗМОВНОГО ДИСКУРСУ (на матеріалі серіалу «Одного разу під Полтавою»)

І. О. Бойко

Анотація


У статті розглядаються особливості номінацій адресата мовлення в сучасному українському розмовному дискурсі. Огляд здійснено крізь призму комунікативної лінгвістики й тих специфічних ознак, що притаманні цьому напряму. Аналіз проводиться на базі розмовного дискурсу, репрезентованого в серіалі ≪Одного разу під Полтавою≫. Автор звертає увагу на питання граматичної норми та причин відхилення від неї під час вираження апеляції, а також на таку важливу ознаку апелятивів, як їх адекватність / неадекватність у межах заданої комунікативної ситуації.

Ключові слова: апелятив, вокатив, ознака адекватності / неадекватності, комунікативний акт і комуніканти.

 

В статье рассматриваются особенности номинаций адресата в современном украинском разговорном дискурсе. Обзор осуществлен на базе коммуникативной лингвистики и тех специфических признаков, которые характерны этому направлению. Анализ проводится на материале, представленном в сериале ≪Однажды под Полтавой≫. Автор обращает внимание на вопрос грамматической нормы и причин отклонения от нее при выражении апелляции, а также на такой важный признак апеллятивов как их адекватность / неадекватность в пределах заданной коммуникативной ситуации.

Ключевые слова: апеллятив, вокатив, признак адекватности / неадекватности,

коммуникативный акт и коммуниканты.

 

The research of a modern colloquial discourse is one of up to date’s steam. The article

shows specific nominative features of addressee in a modern Ukrainian discourse. And it deals with the conception of the appellative through the ideas of the communicative linguistic, these specific features, which are basic for this school. The main purpose of the research is the study of appellative sphere and its content in the language. Appellative sphere could be understood as the group of speech units, the main communicative goal of which is to regulate the behavior of the addressee. The primary constructive element of these sphere is appellative (for Ukrainian language it is even more specific – vocative). The analysis is implemented on the basis of Ukrainian show. The author pays attention to the question of grammar standard and the reasons for deviation from it, and to such important feature as adequacy / inadequacy of it as well. It is concluded, that appellative is socio-depending phenomenon. These means take part in forming a wide range of communicative functions, making additional semantic characteristics of the whole expression, denoting regulative, index and emotive meaning. The important question about the reasons for deviation from the norm in expressing appellation is explained by next reasons: the process of simplification in expressing it$ influences of other languages; unpopularity of specific Ukrainian forms.

Key words: appellative, vocative, vocative case, the feature of adequacy / inadequacy, communicative act and communicants.


Повний текст:

PDF

Посилання


Бейлина Е. П. Обращение как синтаксическая единица / Е. П. Бейлина // Филологический сборник. – Алма-Ата : Изд-во Казахского гос. ун-та, 1973. – Вып. 12. – С. 198–205.

Даниэль М. А. ≪Новый≫ русский вокатив: история формы усеченного обращения сквозь призму корпуса письменных текстов / М. А. Даниэль // Корпусные исследования по русской грамматике. / Ред.-сост. К.Л. Киселева, В.А. Плунгян, Е.В. Рахилина, С.Г. Татевосов. – М. : Пробел, 2009. – С. 224–244.

Касіян Г. Теоретичні засади вивчення ввічливості як прагматично-етичної категорії міжособистісного спілкування / Г. Касіян // Наукові записки. – Випуск 118. – Серія: Філологічні науки (мовознавство) – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. – С. 238–244.

Лагутин В. И. Проблемы анализа художественного диалога (К прагмалингвистической теории драмы) / В. И. Лагутин. – Кишинев : Штиинца, 1991. – 97 с.

Лотман Ю. М. Семиосфера / Юрий Михайлович Лотман. – С.-Петербург : ≪Искусство – СПБ≫, 2000. – 704 с.

Мечковская Н. Б. Социальная лингвистика / Н. Б. Мечковская. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 207 с.

Пешковский А. М. Объективная и нормативная точка зрения на язык / Александр Матвеевич Пешковский // Звегинцев В. А. История языкознания XIX–XX веков в очерках и извлечениях. – Т. ІІ. – М. : Государственное учебно- педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1960. – С. 230–241.

Скаб М. С. Функціональна сфера апеляції в українській мові (семантика, граматика, прагматика, стилістика) / Мар’ян Стефанович Скаб / Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук – Київ, 2002. – 28 с. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/1321435/

Харченко В. К. Концептуальная модель современного разговорного дискурса: реальный или мнимый дефицит позитива? – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.bsu.edu.ru/bitstream/123456789/856/1/Kharchenko%20V.K.%20DiDisku.pdf

Шинкаренко Т. Коли ≪мадам≫, коли ≪сер≫ / Тетяна Шинкаренко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.viche.info/journal/162/




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.48528

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.