УТВОРЕННЯ З КОМПОНЕНТОМ -GATE/-ГЕЙТ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

В. П. Олексенко

Анотація


У статті простежено шляхи входження компонента -gate (-гейт) до лексико-словотвірної системи української мови. З’ясовано його функційні властивості. Установлено, що утворення з компонентом -гейт – це маркери негативної характеристики певних скандальних явищ, де головними фігурантами є переважно відомі політичні діячі. Окреслено номінативні функції утворень із компонентом -гейт у лексико-словотвірній системі української мови. Запропоновано типологійну класифікацію лексем із компонентом -гейт. Схарактеризовано методи дослідження аналізованих лексичних одиниць, відзначено, що природа утворень із компонентом -гейт зумовила використання відповідних лінгвістичних методів (описового, тематичної класифікації, функційного). Визначено зовнішні та внутрішні чинники, що сприяють формуванню утворень із компонентом -гейт. Стверджено, що утворення з компонентом -гейт – це переважно іменні динамічні предикати, оскільки вони позначають процеси і події. Засвідчено, що в українській мові гейт уживається як самостійний повноцінний, фонетично і словотвірно засвоєний формант, замінюючи ад’єктивно-субстантивне сполучення.


Ключові слова


компонент -гейт, суфікс, неологізм, дериват, тема- тична група, семантика, українська мова, англізми, мовна адаптація, медіа, оцінність, негативна семантика, мовна картина світу

Повний текст:

PDF

Посилання


Бойков, В. (2011). Приключения скандального суффикса: роль заимствования одной словообразовательной морфемы в создании политического имиджа.Східнослов’янська філологія: Мовознавство, 21, 24–41.

Головченко, В. (2011). Вотергейт. У Левенець, Ю., & Шаповал, Ю. (Ред.) Політична енциклопедія (с. 121). Київ: Парламентське видавництво.

Городенська, К. (2013). Нові явища та процеси в українському словотворенні: динаміка чи деструкція словотвірних норм? Українська мова, 2, 3–12.

Громовенко, В. (2017). Особливості словотворення політичних неологізмів в українській та англійській мовах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія, 30 (Т. 1), 136–138.

Заботкина, В. (1989). Новая лексика современного английского языка. Москва: Высш. шк.

Зацний, Ю., & Пахомова, Т. (2002). Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет.

Зацний, Ю. (1999). Розвиток словникового складу англійської мови в 80‑ті – 90-ті роки ХХ століття (Автореф. дис. … докт. філол. наук). Київ: Київ. держ. ун-т.

Коряковцева, Е. (2009). Интернациональное vs национальное в словообразовательной системе (к постановке вопроса).

Koriakowcewa, E. (Red.). Przejawy internacjonalizaejc w jezykach slowianskich (с. 179–198). Siedlce: Wydawnictwo Akademii Podlaskiej.

Коряковцева, Е. (2009). Словообразование в условиях глобализации: NOMINA ACTIONIS с новыми интернациональными формантами в русском, польском и чешском языках. У Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність (с. 144–153). Київ: Видавничий дім Дмитра Бурого.

Костомаров, В. (1999). Языковый вкус эпохи: Из наблюдений над речевой практикой масс-медиа. СПб: Златоуст.

Олексенко, В. (2014).Словотворення в умовах глобалізації: nomina actionis із запозиченим формантомація, -ізація / -изація. Вісник ОНУ. Серія: Філологія (Т. 19), 4(10), 96–103.

Омельченко, Л., & Самохіна (Дмитренко), В., Самойлова, Л. (2007). Культурно-національніконотації англійських композит. У Новітня філологія. (С. 74–86). Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили.

Турчак, О. (2012). Суфіксація як один із найбільш продуктивних способів утворення іменникових оказіоналізмів у мові преси 90-х років ХХ століття. Актуальні проблеми слов’янської філології: Серія: Лінгвістика і літературознавство, ХХVІ (1), 467–475.




DOI: https://doi.org/10.34142/23127546.2024.60.09

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.