ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ПОНЯТТЯ «ВИХОВАННЯ» (ЗАСОБАМИ ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ)

Анотація

У статті окреслюються особливості вироблення структури моделі поняття «виховання». Семантична структура визначається шляхом усебічного аналізу словникового та наукового дефініювання лексеми, що називає поняття. Зазначаються відмінності в об’єктивації поняття лексичними і фразеологічними одиницями. Автор наголошує на важливості аналізу внутрішньої форми фразеологізмів як носіїв етнокультурної інформації. Стаття містить зауваги щодо поділу структури поняття на ядро – пропозиційну зону, і периферію – інтерпретаційну зону. У межах інтерпретаційної зони виокремлюється сильний і слабкий імплікаціонал. Автор зауважує, що фразеологічні одиниці як результат вторинного відтворення мовної картини світу мовцями набувають експресивного забарвлення й образності й здебільшого не можуть вербалізувати ядерну зону поняття, хоча розміщуються в межах імплікаціоналу. У роботі названі універсальні компоненти та інтегральні семи ядерної зони досліджуваного поняття. Дібраний фразеологічний матеріал дозволив виділити в межах сильного імплікаціоналу одиниці із семами ’впливати’ і ’карати’.

Ключові слова: поняття, фразеологічна одиниця, ядро, периферія, слабкий імплікаціонал, сильний імплікаціонал, виховання.

В статье описаны принципы разработки структурной модели понятия. Семантическая структура определяется путем всестороннего анализа словарных и научных дефиниций лексемы, которая называет исследуемое понятие; указываются отличия между объективацией понятия лексическими и фразеологическими единицами. Автор обращает внимание на необходимость анализа внутренней формы фразеологизмов, которые являются носителями этнокультурной информации. Статья содержит замечания по вопросу деления структуры понятия на ядро – пропозиционную зону, и периферию – интерпретационную зону. В рамках интерпретационной зоны выделяется сильный и слабый импликационал. Автор отмечает, что фразеологические единицы как результат вторичного воспроизведения языковой картины мира говорящими приобретают экспрессивную окраску и образность и в основном не могут вербализировать ядерную зону понятия, хотя и размещаются в пределах импликационала. Фразеологический материал позволил разместить в пределах сильного импликационала единицы с семами ’влиять’ и ’наказывать’.

Ключевые слова: понятие, фразеологическая единица, ядро, периферия, слабый импликационал, сильный импликационал, воспитание.

This article describes the principles of developing a structural model of the concept. Semantic structure is determined by a comprehensive analysis of dictionary definitions and scientific tokens, which calls the concept. The differences between the objectification of the concept of lexical and phraseological units are indicated. The author draws attention to the need for analysis of internal forms of phraseology, which are the carriers of ethnic and cultural information. This article contains comments on the concept of dividing the structure into the nucleus - the propositional zone and the periphery - the interpretive area. As a part of the interpretive area stands out strong and weak implication. The author notes that phraseological units as the result of a secondary playback language picture of the world speak acquire expressive coloring and imagery, and can’t verbalize the nuclear zone of the concept, though are placed within implication zone. The paper called universal and integral components of the nuclear semes area investigated concept. Tackling them phraseological material permitted to place within the unit with strong implication zone semes “affect” and “punish”. The author points to the long-standing origin PU seme “punish” that is determined by the presence in their lexical filling of the ethno-cultural information and archaisms.

Keywords: concept, phraseological unit, upbringing, core, peripherals, weak implication zone, strong implication zone.