ОЙКОНІМ ХАРКІВ У ЩОДЕННИКОВОМУ ДИСКУРСІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА: НОМІНАТИВНО-АКСІОЛОГІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Анотація

У статті висвітлено специфіку функціювання прецедентного ойконі-
ма Харків і прямих та опосередкованих утворень від нього – хороніма Хар-
ківщина, катойконіма харків’янин (харків’янка, харків’яни), атрибутива
харківський – у щоденниковому дискурсі О. Гончара. За допомогою прийомів
статистичного методу встановлено ступінь уживаності досліджуваних
онімно-апелятивних одиниць. Вирізнено й системно проінтерпретовано
регулярну для них номінативно-локалізаційну, або реально-номінативну,
функцію з її типовими локативно-аксіологійними координатами «місце дії»,
«напрям руху», «шлях руху», а також субфункції, зокрема темпоральну,
констатувальну й оцінну. Комплексно схарактеризовано щоденникову по-
дієвість, інваріантним експлікатором якої є пропріатив Харків, у проєкції
на ойконімно-антропонімні сюжети, вирізнені на основі контекстуально-
ідентифікувальних сем ‘[авто]біографізм’, ‘особистості’, ‘мовна ситуація
в Україні’. Аналіз функційного потенціалу, змістового наповнення, символь-
ного коду прецедентного оніма Харків як однієї зі знакових констант пре-
цедентного діарійного тексту здійснено крізь призму авторської екзистенції
та принципу дії соціальних чинників. Така дослідницька технологія логізує,
аргументує, зрештою, концептуалізує засадничі положення пропонованої на-
укової розвідки.