СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА ТА ФУНКЦІЇ РЕФРЕНУ В ПОВІСТІ Г. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»

Анотація

Стаття присвячена аналізу одного з важливих засобів стилістичного синтаксису – рефрену, з’ясуванню його ролі у створенні оповідності. Відповідно до завдань проаналізовано лексичне наповнення рефрену, описано його стилістико-синтаксичну організацію, з’ясовано структурно-композиційну роль, яка полягає в наданні кожній частині повісті певної самостійності, а також забезпечує цілісність і зв’язність оповіді в цілому, задає відповідну її тональність. Рефрен є складником творення комічного.

Ключові слова: рефрен, надфразна єдність, речення, синтаксична конструкція, оповідь, парцеляція, іронія.

This article focuses upon studying of the means and methods of stylistic syntax, their role in creating narration. The main objective of our research is to define the devices of the refrain functioning in the story by H. Kvitka-Osnovianenko «The Witch of Konotop». According to the objectives the lexical load of the refrain was analyzed, the syntactical stylistic organization was described, the compositional role was clarified. The refrain focuses primarily on the psychological state of mind of the character – the hero of the author’s narrative, who will be the main in one or another part, in the pictured place – therefore, it serves as a kind of «starting point» for the deployment for the context. Also it is analyzed the interaction of the refrain with the context of the overphrasel unity of different parts of the story and subsequent narration, which shows in the functioning of the main words of the refrain (somewhere in the changed form) in replicas of characters, the rhetorical questions of the narrator, the creation of the gradation of the depicted state, etc. The results of this research provide the following conclusions. In the story «The Witch of Konotop» H. Kvitka-Osnovianenko consistently uses the refrain, which has the following structure: a sign of action + action + the adverbial modifier+ subordinate clauses. Depending on the character or occasion, the subject changes in the construction of the refrain, and the predicate, and the semantics of the locatives. First of all the refrain performs a compositional role, providing, on the one hand, each part of a certain autonomy, actualizing the factual information, but on the other hand – ensures the integrity and consistency of the narrative as a whole. The refrain is a necessary part of the creation of a comic. The writer’s skills develop in the narrative, which is revealed in the skillful variation of the components of the refrain and their next inclusion into the prose text, which provide the concentration and maintenance of communicative attention.

Key words: refrain, overphrasel unity, sentence, syntactic construction, narration, parceling, irony.