СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОНОМІНАТИВІВ У ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ

Анотація

У статті розглянуто різні підходи науковців до розуміння граматичної природи прономінатива і визначення його морфологічного статусу. Схарактеризовано семантичну навантаженість займенника в поетичному тексті. Окреслено основні стилістичні сфери займенників. Виокремлено стилістичні можливості прономінатива в поезіях: здатність інтимізувати текст, давати оцінку повідомлюваному, виявляти свою семантичну багатофункціональність. Проаналізовано участь займенників у творенні стилістичних засобів і фігур у поетичних текстах, зокрема анафори, епіфори, оксюморона, антитези.

Ключові слова: займенник, семантико-стильовий потенціал, поетичний текст,

стилістичні можливості, стилістичні засоби.

В статье рассмотрены различные подходы ученых к пониманию грамматической природы прономинатива и определения его морфологического статуса. Охарактеризована семантическая нагрузка местоимения в поэтическом тексте. Очерчены основные стилистические сферы местоимений. Выделены стилистические возможности прономинатива в поэзиях: способность интимизировать текст, давать оценку сообщаемому, определять свою семантическую многофункциональность. Проанализировано участие местоимений в создании стилистических приемов и фигур в поэтических текстах, в частности анафоры, эпифоры, оксюморона, антитезы.

Ключевые слова: местоимение, семантико-стилистический потенциал, поэтический текст, стилистические возможности, стилистические приемы.

The article devotes to different scholars’ approaches to understanding the grammatical nature of pronominatives and their morphological status determination. The semantic capacity of pronouns in the poetic texts is clarified. The key stylistic scopes of pronouns are defined. The stylistic abilities of pronominatives in poetry are determined, such as: the ability to intimate text, evaluate the message, identify its own semantic multifunctionality. Participation of pronouns in the derivation of stylistic means and figures in the poetic texts, such as anaphora, epiphora, oxymoron, antithesis in particular, is under analysis. The need for investigation on the topic derives from the necessity for further analysis of the pronoun’s semantics in literature, for outlining its expressive features. The purpose of the article is to specify stylistic abilities of pronoun, define semantic and stylistic potentiality of pronoun in the Ukrainian language. The objectives of this research concern the determination of stylistic features of pronoun in poetic text. The material for investigation is presented by the poetic texts of Ukrainian poets of XIX – XX century. Conclusion: The pronoun is inherently meaningful, that is realized in the text, especially in poetry, where it obtains particular semantic nuances.

Keywords: pronoun, semantic and stylistic potentiality, poetic text, stylistic abilities, stylistic means.