ВЕРБАЛІЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНИХ ПОЧУТТІВ У ЛИСТАХ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Анотація

У статті досліджується вербалізація релігійних почуттів в епістолярії Т. Шевченка. Листи уможливлюють найбільш повне відтворення психологічного портрету їх адресанта. У листах Т. Шевченко постає як елітарна мовна особистість, що глибоко вірує в Господа, його епізодична критична характеристика Всевишнього пов’язана з традиціями українського народу. Найбільш активно Т. Шевченко омовлює такі релігійні почуття, як боголюбство, богобійність, смирення та ін. у період заслання, коли він зазнав значної психо-емоційної трансформації світогляду. У мовному вираженні релігійних почуттів провідну роль відіграє вербалізація суміжних релігійних концептів «Бог», «молитва» та ін.

Ключові слова: релігійний концепт, епістолярій, вербалізація концепту, релігійні почуття, психологічний портрет, мовна особистість.

В статье исследуется вербализация религиозных чувств в эпистолярии Т. Шевченко. Письма дают возможность наиболее полно воссоздать психологический портрет адресанта. В письмах Т. Шевченко представляется как элитарная языковая личность, глубоко верующая в Господа, его эпизодическая критическая характеристика Всевышнего связана с традициями украинского народа. Наиболее активно Т. Шевченко вербализирует такие религиозные чувства, как боголюбие, богобоязнь, смирение и др. в период ссылки, когда он претерпел значительною психо-эмоциональною трансформацию мировоззрения. В языковом выражении религиозных чувств ведущую роль играет вербализация смежных концептов «Бог», «молитва» и др. Ключевые слова: религиозный концепт, эпистолярий, вербализация концепта, религиозные чувства, психологический портрет, языковая личность.

For modern anthropocentric polyfunctional linguistics particular interest is the specificity of conceptsphere components verbalization “Religion” in epistolary texts of famous Ukrainian writers, which makes it possible a better understanding of their linguistic peculiarities, disclosure of their mental world through the prism of language. Letters allow us to reproduce accurately the psychological portrait of its author. The concepts “emotions” and “feelings” are terminology different, but interrelated. Such feelings as love to God, reverence, humility etc. are related to the religious ones. In Shevchenko’s letters there appears a linguistic identity that deeply believes in the Lord. Representation of a particular concept through its paradigmatic relations of its lexeme-verbalizators of adjoining concepts is effective to express T. Shevchenko’s certain religious feeling. For example, the most expressive feeling is the verbalization of love to God, piety through linguistic means of represention of the religious concept “God” as one of the most actively verbalized by traditional for Ukrainian lingual culture and religious texts synonymous descriptions that glorify God: merciful God; the great God; living God and others. Part of this lexical layer is used as phraseological traditional speech etiquette formulae (God forbid, God forbid, the same God etc.) which prove traditional religious feelings for Ukrainian people and Shevchenko as their specific member – a deep love to God and piety. Shevchenko’s religious feelings are clearly manifested during the exile, when spiritual rebirth of Poet happens through the suffering. Concept-feeling “humility” is verbalized through religious concept “prayer” verbally presented by lexemes prayer, pray. T. Shevchenko as a person with a high level of religious expression turned to the prayer in various situations. It is also thanks to the Lord even for suffering, which is the highest disclosure of ascetic is humility.

Keywords: linguistic identity, religious concept, religious feeling, verbalization.