ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИСЛОВЛЮВАНЬ ІЗ ПРИЙМЕННИКОМ КРІМ ІЗ СЕМАНТИКОЮ ВИКЛЮЧЕННЯ

Анотація

У статті в прагматичному аспекті досліджуються субстантивні звороти з прийменниками крім, окрім, опріч із семантикою виключення. Поділ на ілокутивні типи здійснено за класифікацією Дж. Серля, який використав параметри мовленнєвих актів, розроблених Дж. Остіном. Мовознавець виділив шість ілокутивних типів. Під час аналізу з’ясовано, що конструкції з прийменниками крім, окрім, опріч із семантикою виключення можуть належати до таких ілокутивних актів, як директиви, констативи, експресиви, і можуть реалізовувати різні комунікативні інтенції. Важлива роль при поділі належить комунікативній ситуації.

Ключові слова: мовленнєвий акт, прагматичний аспект, директив, констатив, експресив.

В статье в прагматическом аспекте исследуются субстантивные обороты с предлогом кроме с семантикой исключения. Деление на иллокутивные типы осуществлено по классификации Дж. Серля, который использовал параметры речевых актов, разработанных Дж. Остином. Языковед выделил шесть иллокутивных типов. В ходе анализа установлено, что конструкции с предлогом кроме с семантикой исключения могут принадлежать к таким иллокутивным актам, как директивы, констативы, экспрессивы, и могут реализовывать различные коммуникативные интенции. Важная роль при разделении принадлежит коммуникативной ситуации.

Ключевые слова: речевой акт, прагматический аспект, директив, констатив, экспрессив.

The article examines the substantive phrases with the preposition of the semantics of exceptions except in pragmatic terms. Division by illocutionary types performed in classification J. Sеrl who used parameters of speech acts developed by J. Оstin. Linguist identified six types of illocutionary. The analysis determined that the constructions with the preposition except with the semantics of exceptions may belong to such illocutionary acts as directives, assertives, expressives and can implement various communicative intentions. Important role in the separation belongs to the communicative situation. According to the determination of J. Serl, the illocutive purpose of utterances-reprezentatives, or assertives, is to fix responsibility of speaker for a report about the certain state of things. The communicative purpose of utterances-directives means the aim of the speaker to compel a listener to make reality of the certain state of affairs, which interrelates with interests of each other. Such communicative acts belong to illocutive types as a request, wish, advice, suggestion, exaction, temptation and others. Utterances-expressives can function as regret, that awareness of situation as desired, but uncarried out or impracticable.

Keywords: communicative act, pragmatic aspect, instructions, assertive, expressive.