РОЗШИРЕННЯ СЕМАНТИКО-СМИСЛОВОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА В ХУДОЖНІЙ МОВІ (за збіркою вибраних віршів Ліни Костенко «Триста поезій»)

Анотація

У статті розглянуто питання про набуття словом образних значень і різних естетично значущих смислів у мові поезії. Проаналізовано творчі видозміни низки символічних назв у ліриці Ліни Костенко. Найчастіше в ідіостилі поетеси, за спостереженнями автора, естетичної трансформації зазнають метонімічні вербальні образи душа, серце та символ мовотворчої діяльності слово, яким означується й сам феномен поезії. Досить продуктивними є також загальнопоетичні символи вогонь, свіча, зоря, сонце, гроза, сад тощо та абстрактні назви на позначення сфери буття (життя, самота, любов, печаль, щастя і т. ін.). Зроблено висновок щодо вияву поетичним словом особливостей художньої картини світу автора.

Ключові слова: мова поезії, семантико-смислова структура слова, образне слововживання, словоперетворення, художнє значення, мікрообраз, лірика, мовно-естетичний знак.

В статье рассмотрен вопрос о приобретении словом образных значений и разных эстетически значимых смыслов в языке поэзии. Проанализированы творческие видоизменения ряда символических названий в лирике Лины Костенко. Наиболее часто в идиостиле поэтессы, по наблюдениям автора, эстетической трансфомации подвергаются метонимические вербальные образы душа, сердце и символ речетворческой деятельности слово, которым обозначается и сам феномен поэзии. Весьма продуктивными являются также общепоэтические символы огонь, свеча, заря, солнце, гроза, сад и т. д. и абстрактные наименования обозначений сферы бытия (жизнь, одиночество, любовь, печаль, счастье и т. п.). Сделан вывод относительно выявления поэтическим словом особенностей художественной картины мира автора.

Ключевые слова: язык поэзии, семантико-смысловая структура слова, образное словоупотребление, словопреобразование, художественное значение, микрообраз, лирика, языковой эстетический знак.

The article considers the problems of words’ gaining image-bearing meanings and different esthetically significant senses in the language of poetry. Creative modification of a number of symbolic names in the lyrics by Lina Kostenko is analysed. Due to author’s observations more often in the ideostyle of the poetess an aesthetic transformation happens in metonymical verbal images of soul, heart and in a symbol of speech-creative activity word, that denotes as well the phenomenon of poetry itself. General-logical symbols fire, candle, dawn, sun, thunderstorm, garden, etc and abstract names of being’s spheres of designation (life, solitude, love, grief, happiness) are quite productive. A conclusion is made as to expressing the peculiarities of the author’s literary worldview by the poetic word.

Keywords: language of poetry, semantic-sense structure of the word, image-bearing word usage, word modification, artistic meaning, micro image, lyrics, sign of aesthetic language.