ФЕНОМЕН ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ: ДО ІСТОРІЇ ПИТАННЯ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену інтертекстуальності та проблем взаємозв’язків між текстами. Розглядаються інтертекстуальні елементи та міжтекстові зв’язки, процес їхньої реалізації в текстах різних жанрів та їхнє значення для інтерпретації досліджуваних текстів. Формулюються критерії ідентифікування навмисних посилань, спільні лексичні риси та паралелі між текстами, основані на змісті або мотиві. Висвітлюються й аналізуються два основні лінгвістичні підходи до вивчення інтертекстуальності. На основі праць зарубіжних дослідників з’ясовуються тенденції «читацькоцентрованого» та «автороцентрованого» підходів дослідження інтертекстуальності.

Ключові слова: інтертекстуальність, інтертекстуальні елементи, критерії ідентифікування, лінгвістичні підходи, читацькоцентрований підхід, автороцентрований підхід.

Статья посвящена исследованию феномена интертекстуальности и проблем взаимосвязей между текстами. Рассматриваются интертекстуальные элементы и межтекстовые связи, процесс их реализации в текстах разных жанров и их значение для интерпретации изучаемых текстов. Формулируются критерии идентификации умышленных ссылок, общие лексические черты и параллели между текстами, основанные на содержании или мотиве. Освящаются и анализируются два основных лингвистических подхода к изучению интертекстуальности. На основе трудов зарубежных исследователей определяются тенденции «читательскоцентрированого» и «автороцентрированого» подходов исследования интертекстуальности.

Ключевые слова: интертекстуальность, интертекстуальные элементы, критерии идентификации, лингвистические подходы, читательскоцентрированный подход, автороцентрированный подход.

This article deals with the studying of the phenomenon of intertextuality and the problems of interconnections of the texts. It studies the intertextual elements and connections, process of its realization in the texts of different genres and their significance for text interpretation. It also formulates the criteria for identifying intentional allusions, general lexical similarities and parallels based on content or motif. It lights up and analyses two main linguistic approaches of studying intertextuality. On the basis of the works of the foreign scientists it finds out the tendencies of «reader-centered» and «authorcentered» approaches of studying intertextuality.

Keywords: intertextuality, intertextual elements, criteria of identification, linguistic approaches, reader-centered approach, author-centered approach.