ФАТИЧЕСКИЙ РЕЧЕВОЙ ЖАНР И НЕПРЯМАЯ КОММУНИКАЦИЯ
Анотація
В статье рассматривается непрямая коммуникация как формальное и содержательное соединение двух разных языковых единиц – диада из двух языковых сущностей. Непрямая коммуникация делает речь более экономной, дает возможность выразить дополнительные оттенки значения и эмоции. Использование коммуникантами непрямых форм объясняется также стремлением создать приятную и вежливую атмосферу общения, а иногда даже желанием достичь иронического эффекта. Автор определяет основные непрямые формы реализации речевого жанра «поздравление» в украинской, английской и русской речевых культурах.
Ключевые слова: речевой жанр, фатика, непрямая коммуникация, коммуникативная ситуация.
У статті розглядається непряма комунікація як формальне і змістовне по’єднання двох різних мовних одиниць – діада з двох мовних сутностей. Непряма комунікація робить мовлення більш економним, дозволяє передавати додаткові відтінки значення й емоції. Використання комунікантами непрямих форм пояснюється також прагненням створити приємну і ввічливу атмосферу спілкування, а іноді навіть бажанням досягти іронічного ефекту. Автор визначає основні непрямі форми реалізації мовленнєвого жанру «поздоровлення» в українській, англійській і російській мовленнєвих культурах.
Ключові слова: мовленнєвий жанр, фатика, непряма комунікація, комунікативна ситуація.
The article is devoted to the problem of indirect communication as a formal and meaningful combination of two different language units – a dyad of two language substances. Indirect communication makes speech more economical and also makes it possible to convey additional shades of meaning and emotions. The use of the indirect forms is also determined by the desire to create a pleasant and polite atmosphere of communication, and sometimes even by the desire for an ironic effect. The author defines the main indirect forms of realization of the speech genre “congratulation” in the Ukrainian, English and Russian speech cultures.
Keywords: speech genre, communicative situation, phatics, indirect communication.
Повний текст:
PDFПосилання
Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія : проблеми і перспективи / Ф.С. Бацевич. – Львів : Паїс, 2005. – 264 с.
Богин Г.И. Речевой жанр как средство индивидуации / Г.И. Богин // Жанры речи. – Саратов : Колледж. – 1997. – С. 12–22.
Борухов Б.Л. Речь как инструмент интерпретации действительности : (Теорет. Аспекты) : дис. ... кандидата филологических наук : 10.02.19 / Сарат. гос. ун-т им. Н.Г. Чернышевского / Борис Львович Борухов. – Саратов, 1989. – 190 с.
Гак В.Г. Языковые преобразования / В.Г. Гак. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1998. – 768 с.
Дементьев В.В. Вторичные речевые жанры (онтология непрямой коммуникации) / В.В. Дементьев // Жанры речи. Вып. 2. – Саратов : Колледж. – 1999. – С. 33–49.
Дементьев В.В. Непрямая коммуникация и её жанры / В.В. Дементьев. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2000. – 248 с.
Карасик В.И. Язык социального статуса / В.И. Карасик. – М. : Гнозис, 2002. – 333 с.
Кобозева И.М. Лингвистическая семантика / И.М. Кобозева. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – 352 с.
Сёрль Дж. Косвенные речевые акты / Дж. Сёрль // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХVII. – М. : Прогресс, 1986. – С. 195–222.
Федосюк М.Ю. Неявные способы передачи информации в тексте : Учеб. пособие по спецкурсу / М.Ю. Федосюк. – М. : МГПИ, 1988. – 82 с.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.