УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ТЕКСТ У ВИМІРАХ ЧАСУ Й ДИСКУРСУ

Анотація

Увага сучасних мовознавців до наукового тексту як лінгвокомуніка-
тивного феномену зумовлена синхронними стратегіями вивчення мови в її
когнітивно-функційному аспекті. Процес творення наукового тексту, осо-
бливості його формально-змістової й вербальної організації розглядаються
сьогодні в контексті суголосних дослідницьких тенденцій доби, зумовлених
світоглядними й власне науковими домінантами, у форматі загальнодис-
курсивної практики, а також у нерозривній єдності з мовною особистістю
автора, чий текстовий меседж презентує синтез наявного й нового теорети-
ко-практичного знання з конкретної наукової галузі. Свідченням такого ра-
курсу вивчення наукового дискурсу є праці сучасних українських лінгвістів,
зокрема В. Абашиної, Ф. Бацевича, С. Богдан, В. Борисова, С. Вакуленка,
М. Возняка, Л. Гнатюк, О. Гніздечко, М. Дем’янюк, А. Загнітка, Т. Косме-
ди, В. Німчука, І. Фаріон, І. Чепіги, Л. Шевченко та ін.