СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ В СИНТАКСИЧНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ВІКТОРА БОЙКА (на матеріалі збірки «Назовсім»)

Анотація

Автори пропонованої статті розглядають складні речення як компонент синтаксичного простору віршових творів Віктора Бойка й доходять висновку, що різнотипні складні синтаксичні утворення (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові складні речення, а також багатокомпонентні складні конструкції з різними типами зв’язку) відіграють важливу роль у створенні поетичного полотна. Дослідники відзначають, що аналізовані речення, маючи різне комунікативне наповнення й виявляючи властивості адгерентних експресивних засобів, активно вживаються в різних композиційних частинах поетичного тексту (зачині, основній частині, висновках), а також засвідчують значний потенціал як художньо-виражальний засіб при розкритті різних філософських питань, що їх митець порушує у своїх творах.

Ключові слова: складне речення, синтаксичний простір, художньо-виражальний засіб, адгерентний експресивний засіб.

The problems of syntactic organization of artistic language have repeatedly been addressed by domestic scientists of different generations. However, the peculiarities of the implementation of complex syntactic constructions in the syntactic structure of poetic language as a form of realization of the artistic vision of the world are still an actual subject of linguistic research. Victor Boiko is one of the poets whose poetry concerning its syntactic organization has not been under scientific consideration. The paper is aimed to find out the peculiarities of the representation of complex structures of different types in the poetic writings from the collection “Nazovsim” by V. Boiko. To achieve the stated goal, it is necessary to identify and characterize all types of the syntactical units, to investigate ways of their implementation, and their artistic and expressive potential in the poems by the Kharkiv poet. The results of the actual material analysis show that the syntactic space of the poetic language of V. Boiko forms complex constructions that vary in their structure and semantic filling, together with simple sentences. As elements of the compositional structure of the poetic text, they can act as a basis, verbalizers of the main idea and conclusion from all expressed. Complex constructions implemented in the studied poetic writings have not only a narrative communicative content, but also a questionable and exclamatory ones; in harmonious interweaving they enrich the pattern of the poetic canvas. The author of the article concludes that in the organization of the syntactic space of the analyzed works by Victor Boiko an important role is played by various types of complex syntactic constructions (complicated, complex, asyndetic complex sentences, and multicomponent complex structures with different types of clauses); the analyzed syntactical units reveal the properties of the adherent expressive means (parcelled and unfinished constructions) and show significant potential as an artistic and figurative means while disclosing various philosophical issues (the end of human life, the preservation of human memory, human indifference and fake caring, the unity of a man and nature).

Key words: complex sentence, syntactic space, communicative filling, artistic-expressive means, adherent expressive means, parcelled constructions, unfinished constructions.