LES PROC D S STYLISTIQUES DE LA CR ATION DE L’ARGOT FRAN AIS

Анотація

У статті проаналізовано основні семантичні прийоми, які сприяють формуванню нових лексем у французькому арго. У кожній мові розрізняють дві форми: стандартну, або літературну, і розмовну, або народну. У розмовному регістрі виокремлюють декілька рівнів: повсякденний, народний, вульгарний і сленг, або арго. Іноді дуже важко чітко визначити, до якого регістру належить певне слово, оскільки лексичні одиниці можуть за незначний період часу «мігрувати» з одного рівня до іншого, а сфера вживання певного слова може знаходитися на межі двох, а часом навіть декількох регістрів. За останні роки набула сили тенденція проникнення арготичних слів до повсякденного регістру французької мови. Цьому явищу активно сприяють засоби масової інформації (телебачення, Інтернет, газети, журнали, реклама), а також яскраво виражені емоційний та оцінювальний аспекти неформальної лексики. На сьогодні ми можемо констатувати, що арго поступово втрачає свою первинну функцію – приховування – та стає більш орієнтований на ігрову функцію (яка яскраво представлена в молодіжному арго та використовується у рекламі). Багатство і креативність французького арго відображаються насамперед у стилістичних фігурах. Аналіз матеріалу показав, що найбільш продуктивними тропами є метафори (caviar – гроші, tiquettes – вуха, corcher – дуже дорого продавати, poubelle – погана автівка, neige – кокаїн) і метонімії ( pingles, pinces, pincettes, gourmettes, bracelets – наручники; p tard – пістолет або цигарка з гашишем; gal re – важке матеріальне становище; toile – фільм; tricorne – жандарм; tabac – цигарка; cadran – годинник; caisse – автівка; sorbonne – голова; menteuse – язик; z bre – одяг в’язнів). Коли мова йде про частини тіла людини, то ми спостерігаємо лексику, пов’язану з назвами фруктів та овочів (calebasse, cassis, cerise, chou, citron, citrouille, coco, melon, p che, pomme – голова; patate, tomate, truffe – ніс; cresson, petite choucroute – волосся). Найчастіше людину асоціюють з назвою якоїсь тварини (cochon, vache, chameau, b casse, corbeau, singe) або ж використовують слова, притаманні тваринній поведінці (cr ver, v ler або pondre – народити). Асиміляція людини з рослиною носить, як правило, дружній характер (poire, poireau, légume, mon chou, vieille branche). Поміж іншого в статті ми наводимо приклади яскравих епітетів (battant, palpitant – серце, grimpant – штани, fumantes – шкарпетки), літот (с’est pas vidant), евфемізмів (abattre un ch ne. refroidir, exp dier, descendre – вбити людину), антифраз ( a va faire

mal – закінчитися добре або йти до великого успіху), полісемії (assurer – стверджуватися як особистість, мати владу, бути успішним, досягти бажаного, бути компетентним) та гри слів. Також збагаченню французького арго сприяють постійні запозичення з різних мов: арабської, іспанської, російської, англійської. Це явище викликане двома основними факторами: процесом імміграції з країн колишніх французьких колоній та технічним світовим розвитком. Пальму першості серед запозичень впевнено тримають запозичення з арабської (wesh, arnouch, kif, heps, barka, flouze, couscous) та англіцизми (boy, dead, trip, buisness, job, gun, macdo, bifteck, caviar). Останні надають динамізму арготичній мові, свідчать про модні музичні та кінематографічні тенденції сучасного світу та відображають процес глобалізації, який виявляється не тільки у стандартному регістрі мови, але й у неформальному. Запозичення можуть використовуватися в чистому вигляді, без будь-яких відхилень від мови оригіналу (bellek, herrek, merguez, leader, cool, look, gay, dreadlocks, too much, kopeck, pouchka), а можуть зазнавати змін на французький лад: орфографічно, фонетично або із додаванням граматичних ознак, притаманних французькій мові (top-niveau, videodisque; se shooter, lover, toyer, speeder). Усі ці процеси не є кардинально новими, проте вони надають можливість для приховування справжнього змісту висловлювання від необізнаних. Проведене дослідження свідчить, з одного боку, про креативність тих, хто використовує арго, а з іншого – про стрімку еволюцію цієї мови, що базується на грі «в схованку» та спонукає своїх шанувальників до постійних лінгвістичних винаходів та новотворів. Так, ми переконалися у різнобарвності та багатстві невичерпного світу французького арго. Зважаючи на його постійний та стрімкий розвиток, можна з упевненістю стверджувати, що ця проблема має великі лінгвістичні перспективи для подальших наукових досліджень.

Ключові слова: французький арго, метафора, метонімія, іноземні запозичення.

В статье предпринята попытка проанализировать основные семантические приемы, способствующие формированию новых лексем во французском арго. Его богатство и креативность проявляются в частности на примерах тропов (метафоры, метонимии, синекдохи, эпитетов, литот, эвфемизмов), фигур (антифраз) и иностранных заимствований. Анализ материала показал, что наиболее продуктивными тропами во французском арго являются метафоры и метонимии. Рассмотрены примеры полисемии и синонимии. Установлено, что наибольшее количество заимствований взято из английского и арабского языков.

Ключевые слова: французский арго, метафора, метонимия, иностранные заимствования.

In this article the author makes the initial attempts to analyse the principal semantic devices that favour the formation of new lexemes in French argot. The variety of the latter is shown in the examples of tropes (metaphors, metonymy, synecdoche, epithet, litotes, euphemism), figures (antiphrase) and borrowed words. The feedback of fulfilled task demonstrated that metaphors and metonymy are used more frequently in French slang (argot). The samples of polysemy and synonymy were analysed as well. One can also point out that English and Arabian are two languages which gave the most of all borrowed words in French.

Keywords: French argot, metaphor, metonymy, borrowed words.