ПРЯМЕ КИРИЛИЧНО-ЛАТИНИЧНЕ ТРАНСКОДУВАННЯ: ДОСВІД ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇН
Анотація
У рамках повернення України в європейський простір з кожним роком зростає необхідність коректного відтворення українських власних назв засобами латинського алфавіту. У цій роботі описано основні недоліки офіційного стандарту українсько-латинської транслітерації КМУ 2010, досліджено досвід переходу з кириличного до латиничного письма постсоціалістичних країн, зокрема Румунії, Молдови, Сербії, Туркменістану, Узбекистану, Казахстану й Азербайджану, визначено найбільш спірні літери й порівняно результати із КМУ 2010. У дослідженні використано порівняльний і описовий методи.
Ключові слова: кирилиця, латиниця, транскодування, транслітерація, алфавіт, графіка, голосний, приголосний.
As part of the return of Ukraine to the European space, with each passing year, the need for the correct reproduction of Ukrainian proper names – names, surnames, company names, toponyms, urbanonyms, national-cultural processes, etc. – by means of the Latin alphabet is growing. These and similar processes motivate the relevance of linguistic research in the field of transcoding various languages. As a main goal and tasks in the work the main shortcomings of the KMU 2010 official standard of the Ukrainian-Latin transliteration was described, the transition from the Cyrillic to Latin writing of the post-Socialist countries, particularly Romania, Moldova, Serbia, Turkmenistan, Uzbekistan, Kazakhstan and Azerbaijan, was investigated, the most controversial signs were defined and the results were compared with KMU 2010. The study used comparative and descriptive methods. Having analyzed the experience of transcoding of post-socialist countries we can draw such conclusions: 1) Г and ґ. In five out of seven countries, there are two variants for the Cyrillic letter – two of them use h as a modifier, two of which - Uzbekistan and Kazakhstan – have attracted diacritics - ğ and ǵ, one country took another sign – q. 2) Я, ю, є, ї. The letter є exists only in two alphabets of seven and is reproduced with the help of the letter e. The letter e (in this case the equivalent of the Ukrainian one) is reproduced as e in six of seven cases, only in Moldova there is an option іе. Letters ю and я exist only in the Moldovan and Romanian Cyrillic alphabets and are translated as iu and ia accordingly. Letter ї wasn`t in Cyrillic alphabets of the studied countries. 3) Ж in five of seven countries is transmitted as j, in two of them – in Serbia and Turkmenistan – as ž. 4) There is no unity observed about й. This letter is transcoded as І і, J j, Ý ý, Y y, I ı, in two cases – in Romania and Azerbaijan, it is not transmitted at all. 5) Ь in Turkmenistan is trancoded as y, and in Moldova as i. In other alphabets there is no such separate letter, but there are diacritics denoting softened consonants: ӂ-g (Moldova), қ-q (Uzbekistan and Kazakhstan), љ-lj, њ-nj, ћ-ć і џ- dž (Serbia). 8) Such a sign as ’ (apostrophe) does not exist in any of the alphabets of the studied countries. If we consider the apostrophe for the equivalent of ъ, then it also exists only in two countries – in Romania and in Uzbekistan – and is transmitted as ă and ’ accordingly. So, the author got the rationale for the definition of г і ґ, я, ю, є, ї, ж, й, х, ц, ь, ’ as the most controversial letters not only for the Ukrainian language but for all post-socialist countries as well.
Key words: Cyrillic, Latin, transcoding, transliteration, alphabet, graphic, consonant, vowel.
Повний текст:
PDFПосилання
Вакуленко М. О. Українська латиниця як засіб представлення державної мови в міжнародному спілкуванні. Київ, 2016. URL: https://hostmaster.ua/docs/UL.html.
Грицеляк В. Довідник транслітерації іноземних власних назв українською мовою. Львів: НВФ «Карти і Атласи», 2009. 56 с.
Дідицький Б. А. О нєудобности латинскои азбуки въ письмєнности руской. Відень, 1859.
Дуліченко О. Писемність та літературні мови Карпатської Русі (XV-XX cт.). Ужгород: Издательство В. Падяка, 2008. 204 с.
Житецький П. Очеркъ литературной истории малорусскаго нарѣчія въ XVII вѣкѣ. Кіевъ: Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкаго, 1889. 102 с.
Кримський А. Нарис історії українського правопису до 1927 р. Записки Історико-Філологічного Відділу УАН. Київ. 1929. Кн. XXV. 480 с.
Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови. Київ: К. І. С., 2004. 176 с.
Лесюк М. П. Становлення і розвиток української літературної мови в Галичині. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2014.
Маліневська Н. Фонетична система української мови ХVІІ ст. – початку ХVІІІ ст. і латинська графіка. Оломоуц, 2005. 125 с.
Міньковська І. І. Транскрибування і трансл ітерування: можливості і проблеми застосування в Україні. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця: ТОВ «Фірма «Планер», 2015. Вип. 22. С. 270-286.
Міньковська І. І. Букви і політика: українські латиниці у ІХ-ХХ століттях. ІХ Симпозіум україністів Центральної та Східної Європи. Оломоуц, 2018. URL: https://goo.gl/y3QCL7.
Німчук В. Мовознавство на Україні у ХІV – ХVІІ ст. Київ: Наукова думка, 1985. 190 с.
Огієнко І. Історія української літературної мови. Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. Київ: Наша культура і наука, 2001. 440 с. URL: http://litopys.org.ua/ohukr/ohu08.htm
Пилипенко С. В. Odvertyj lyst do vsix, xto cikavut’sja cijeju spravoju. Червоний шлях. Вип.6-7. Харків, 1923. С. 267-268.
Рудницький Я.-Б.А. Чужомовні транслітерації українських назв: Інтернаціональна, англійська, французька, німецька, еспанська й португальська. Праці відділу назвознавства Інституту родо- й знаменознавства. Вип. 1. Серія: бібліографічна й загальна, ч. 1. 1948. С. 1-6.
Сімович В.І. Праці у 2 т. (упоряд. Л. Ткач). Книги – ХХІ. Чернівці, 2005.
Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської старо-українщини XI-XVIII в.в. Київ: Видавниче Т-во «ДРУКАР», 1922. 182 с.
Шашкевич М. С. Повне зібрання творів (за ред. М. Шалати). Дрогобич: Коло, 2012.
Drahomanov М. П. Marija maty Isusowa. Wirszy Tarasa Szewczenka z uwahamy M. Drahomanova. Женева, 1882.
Dyer D. L. The Romanian Dialect of Moldova: A Study in Language and Politics. Lewiston, NY: Edwin Mellen Press, 1999.
Dyer D. L. Studies in Moldovan. New York: Columbia University Press. East European Monographs, 1996.
Łoziński J. Ruskoje wesile. Перемишль: Typografija Władyczna, 1835. 23. Subotić L., Sredojević D., Bjelaković I. Fonetika i fonologija: Ortoepska i ortografska norma standardnog srpskog jezika (Serbian). Filozofski fakultet: Novi Sad, 2012.
Tengri News. Новый вариант казахского алфавита на латинице утвердил Назарбаев, 2018. URL: https://tengrinews.kz/kazakhstan_news/novyiy-variant-kazahskogo-alfavita-latinitse-utverdil-338010/
Tengri News. Обновленный казахский алфавит: отсутствие буквы Ц объяснил разработчик, 2018. URL: https://tengrinews.kz/kazakhstan_news/obnovlennyiy-kazahskiy-alfavit-otsutstvie-bukvyi-ts-338031/.
Газета.UZ. Узбекский алфавит ждет улучшение, 2018. URL: https://www.gazeta.uz/ru/2018/11/06/alphabet/.
Законодательная Палата Олий Мажлиса Республики Узбекистан. О введении узбекского алфавита, основанного на латинской графике, 1993. URL: http://parliament.gov.uz/ru/laws/adopted/82/3532.
Исмаилова Г. Г. К истории азербайджанского алфавита. Вопросы совершенствования алфавитов тюркских языков СССР. Москва: Наука, 1972. С. 28-40.
Пиотровский Р. Г. Славяно-молдавские языковые отношения и вопросы национальной специфики молдавского языка. Вопросы молдавского языкознания. Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1953. С. 135-149.
Реформатский А. А. Транслитерация русских текстов латинскими буквами. Вопр. языкознания. № 5, 1960. С. 96-103.
Сергиевский М. В. Материалы по изучению живых молдавских говоров на территории СССР. Учёные записки Института языка и литературы. Т. I, 1927. С. 71-95.
Шустек З. Румынские надписи на бумажных деньгах и их орфография. Крыніцазнаўства і спецыяльныя гістарычныя дысцыпліны: навук. зб. Вып. 4. Мінск: БДУ, 2008. 231 с.
Чарыяров Б. Из истории туркменского алфавита (рус.). Вопросы совершенствования алфавитов тюркских языков СССР. Москва: Наука, 1972. С. 149-156.
Щерба Л. В. Транслитерация латинскими буквами русских фамилий и географических названий. Москва. 1940. № 3. С. 119.
REFERENCES
Vakulenko, М. О. Ukraiyinska latynytsia yak zasib predstavlennia derzhavnoiyi movy u mizhnarodnomy spilkuvanni [Ukrainian Latin as a means of representing the state language in international communication]. Kyiv, 2016. Retrieved from https://hostmaster.ua/docs/UL.html [in Ukrainian].
Hrytseliak, V. Dovidnyk transliteratsiyi inozemnykh vlasnykh nazv ukrayinskoiu movoiu [Directory of transliteration of foreign proper names in Ukrainian]. Lviv: NVF «Karty i Atlasy», 2009. 56 p. [in Ukrainian].
Didytskyi, B. V. O nieudobnosti latinskoi azbuki v pismennosti ruskoi [About the inconvenience of the Latin alphabet in Rus writing]. Viden, 1859.
Dulichenko, О. Pysemnist ta literaturni movy Karpatskoyi Rusi (XV-XX st.) [Written and literary languages of the Carpathian Rus (XV-XX centuries)]. Uzhgorod: Izdatelstvo V. Padiaka, 2008. 204 p. [in Ukrainian]
Zhytetskyi, P. Ocherk litaraturnoi istoriyi maloruskaho narechiia v XVII viekie [An Essay on the Literary History of Little Russian Literature in the XVII Century]. Kiev: Typohrafiia H.Т. Korchak-Novitskaho, 1889. 102 p.
Krymskyi, A. Narys istoriyi ukrayinskoho pravopysu do 1927 r. [Essay on the history of Ukrainian spelling until 1927] Zapysky Istoryko-Filolohichnoho Viddilu UAN. Kyiv. 1929. Kn. XXV. 480 p. [in Ukrainian].
Kubaichuk, V. Khronolohiia movnykh podii v Ukrayini: zovnishnia istoriia ukrayinskoyi movy [The chronology of linguistic events in Ukraine: the foreign history of the Ukrainian language]. Kyiv: K. І. S., 2004. 176 p. [in Ukrainian].
Lesiuk, M. P. Stanovlennia і rozvytok ukrayinskoyi literaturnoyi movy v Halychyni [Formation and development of the Ukrainian literary language in Galicia]. Ivano-Frankivsk: Misto NV, 2014 [in Ukrainian].
Malinevska, N. Fonetychna systema ukrayinskoyi movy ХVІІ st. – pochatku ХVІІІ st. і latynska hrafika [Phonetic system of the Ukrainian language in ХVІІ- ХVІІI centuries and Latin graphics]. Olomouts, 2005. 125 p. [in Ukrainian].
Minkovska, І. І. Transkrybuvannia і transliteruvannia: mozhlyvosti і problemy zastosuvannia v Ukrayini [Transcribing and transliterating: opportunities and problems in Ukraine]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytety imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Vinnytsia: ТОV «Firma «Planer», 2015. Vyp. 22. P. 270-286. [in Ukrainian]
Minkovska, І. І. Bukvy i polityka: ukrayinski latynytsi u ІХ-ХХ stolittiakh [Letters and politics: Ukrainian Latins in 19-20 centures]. ІХ Symposium ukrayinistiv Tsentralnoyi ta Skhidnoyi Yevropy. Olomouts, 2018. Retrieved from https://goo.gl/y3QCL7 [in Ukrainian].
Nimchuk, V. Movoznavstvo na Ukrayini u ХІV – ХVІІ st. [Linguistics in Ukraine in the ХІV-ХVІІ centuries]. Kyiv: Naukova dumka, 1985. 190 p. [in Ukrainian].
Ohiienko, І. Istoriia ukrayinskoyi literaturnoyi movy [History of the Ukrainian literary language]. Kyiv: Nasha kultura i nauka, 2001. 440 p. Retrieved from http://litopys.org.ua/ohukr/ohu08.htm [in Ukrainian].
Pylypenko, S. V. Odvertyj lyst do vsix, xto cikavut’sja cijeju spravoju [A frank letter to anyone interested in this business]. Chervonyi shlyakh. Vyp.6-7. Kharkiv, 1923. P. 267-268 [in Ukrainian Latin].
Rudnytskyi, Ya.-B.A. Chuzhomovni transliteratsiyi ukrayinskykh vlasnykh nazv: internatsionalna, anhliiska, frantsuzka, nimetska, espanska i portuhalska [Foreign language transliteration of Ukrainian names: International, English, French, German, Spanish and Portuguese]. Pratsi viddilu nazvoznavstva Instytutu rodo- i znamenoznavstva. Vyp. 1. Seriya: bibliohrafichna i zahalna, ch. 1. 1948. P. 1-6 [in Ukrainian].
Simovych, V. І. Pratsi u dvokh tomakh [Works in 2 t.]. Knyhy – ХХІ. Chernivtsi, 2005 [in Ukrainian].
Shakhmatov, О., Krymskyi A. Narysy z istoriyi ukrayinskoyi movy ta khrestomatiia z pamiatnykiv pysmenskoyi staro-ukrayinshchyny XI-XVIII v. [Essays on the history of the Ukrainian language and textbooks from the monuments of the old Ukrainian writing of the XI-XVIII centuries]. Kyiv: Vydavnyche T-vo «DRUKAR», 1922. 182 p. [in Ukrainian].
Shashkevych, M. S. Povne zibrannia tvoriv [A complete collection of works]. Drohobych: Kolo, 2012 [in Ukrainian].
Drahomanov, М. П. Marija maty Isusowa. Wirszy Tarasa Szewczenka z uwahamy M. Drahomanova [Taras Shevchenko’s poems with comments from Mykhailo Drahomanov]. Zheneva, 1882 [in Ukrainian].
Dyer, D. L. The Romanian Dialect of Moldova: A Study in Language and Politics. Lewiston, NY: Edwin Mellen Press, 1999.
Dyer, D. L. Studies in Moldovan. New York: Columbia University Press. East European Monographs, 1996.
ozi ski, J. Ruskoje wesile [Ukrainian wedding]. Ł ń Peremyshl: Typografija Władyczna, 1835 [in Ukrainian Latin].
Subotić, L., Sredojević D., Bjelaković I. Fonetika i fonologija: Ortoepska i ortografska norma standardnog srpskog jezika (Serbian). Filozofski fakultet: Novi Sad, 2012 [in Serbian].
Tengri News. Novyi variant kazakhskoho alfavita na latinitse utverdil Nazarbaiev [A new version of the Kazakh alphabet in Latin was approved by Nazarbayev], 2018. Retrieved from https://tengrinews.kz/kazakhstan_news/novyiy-variant-kazahskogo-alfavita-latinitse-utverdil-338010/ [in Russian].
Tengri News. Obnovliennyi kazakhskii alfavit: otsutstviie bukvy Ц obiasnil razrabotchik [Updated Kazakh alphabet: the developer explains the absence of the letter Ц], 2018. Retrieved from https://tengrinews.kz/kazakhstan_news/obnovlennyiy-kazahskiy-alfavit-otsutstvie-bukvyi-ts-338031/ [in Russian].
Gazeta.UZ. Uzbekskii alfavit zhdiet uluch-sheniie [The Uzbek alphabet is waiting for improvement], 2018. Retrieved from https://www.gazeta.uz/ru/2018/11/06/alphabet/ [in Russian].
Zakonodatelnaia Palata Olii Mazhlisa Respubliki Uzbekistan. О vvedeniyi uzbekskoho akfavita, osnovannoho na latinskoi hrafike [About the implementation of the Uzbek alphabet based on the Latin graphic], 1993. Retrieved from http://parliament.gov.uz/ru/laws/adopted/82/3532 [in Russian].
Ismailova, H.H. K istoriyi azerbaidzhanskoho alfavita [About the history of Azerbaijan language]. Voprosy sovershenstvovaniia alfavitov tiurkskih yazykov SSSR. Moskva: Nauka, 1972. P. 28-40 [in Russian].
Piotrovskii, R. H. Slavyano-moldavskiie yazykovyie otnosheniia i voprosy natsionalnoi spetsyfiki moldavskoho yazyka [Slavic-Moldavian language relations and issues of national specificity of the Moldavian language]. Voprosy moldavskoho yazykoznaniia. Moskva: Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR, 1953. P. 135-149 [in Russian].
Reformatskii, А. А. Transliteratsiia russkih tekstov latinskimi bukvami [Transliteration of Russian texts in Latin letters]. Voprosy yazykoznaniiia. № 5, 1960. P. 96-103 [in Russian].
Serhiievskii, М. V. Materialy po izucheniiu zhyvykh moldavskikh hovorov na territoriyi SSSR [Materials for the study of living Moldovan dialects in the USSR]. Uchienyie zapiski Instituta yazyka i literatury. Т. I, 1927. P. 71-95 [in Russian].
Shustek, Z. Rumynskiie nadpisi na bumazhnykh denhakh i ikh orfohrafiia [Romanian inscriptions on paper money and their spelling]. Minsk: BDU, 2008. 231 p. [in Russian].
Charyiarov, B. Iz istoriyi turkmenskoho alfavita [From the history of the Turkmen alphabet]. Voprosy sovershenstvovaniya alfavitov tiurkskikh SSSR. Moskva: Nauka, 1972. P. 149-156. [in Russian].
Shcherba, L. V. Transliteratsiya latinskimi bukvami russkikh familii i heohraficheskikh nazvanii [Transliteration in Latin letters of Russian surnames and geographical names]. Moskva. 1940. № 3. P. 119. [in Russian].
DOI: https://doi.org/10.34142/23127546.2019.50.30
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.