СУЧАСНЕ ПРОЧИТАННЯ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО

Анотація

Мовотворчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького – самобутнє явище в історії української культури. До аналізу мови письменника звертаються історики літературної мови, лінгвостилістики. Застосовуючи різні методи дослідження художніх текстів, вчені не лише простежують, як збагатила мовна практика І.  С.  Нечуя-Левицького українську літературну мову другої половини ХІХ – початку XX ст., а й пропонують нове прочитання його творів, виявляють характерні ознаки ідіолекту письменника. У  монографічному дослідженні Л. М. Мялковської застосовано лексикографічний та лінгвокогнітивній підхід до вивчення мовотворчості І. С. Нечуя-Левицького