ХАРКІВСЬКА ФІЛОЛОГІЧНА ШКОЛА: ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ, НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОСТАТІ

Анотація

Важливий чинник будь-якого суспільного поступу – наука. Вона не має кордонів і водночас обмежена просторовими рамками. Її творцем є окремі постаті й цілі наукові напрями з вагомими набутками, визнаними в ученому світі. Наука має своїх овіяних заслуженою славою предтеч, що не загубилися у вирі відкриттів, нововведень, гострих дискусій, у неї є незаперечні авторитети, на яких не впливає час з усіма його найвразливішими викликами. Ідеться про зачинателів якогось напряму, відкривачів тієї або тієї теорії. Майже всім відомі закони про спадковість Г. Менделя, теорія відносності А. Ейнштейна, теорія видів Дарвіна, теорема Піфагора або закони класичної механіки І. Ньютона. Та науці притаманна не  лише всепланетарність, а  й  географічна закоріненість. Не становить винятку в цьому еволюційному процесі й лінгвістика. В. фон Гумбольдт, Ф. де Соссюр, Е. Сепір, Б. Уорф – це шановані всім мовознавчим людом постаті. Українська наука про мову не мислиться без таких імен, як П. Беринда, М. Смотрицький чи О. Павловський. Достойними її представниками пізнішого періоду є І. Огієнко, О. Синявський, О. Курило. Донедавна нашу науку впевнено вели вперед М. Жовтобрюх, Л. Скрипник, Г. Удовиченко, С. Бевзенко, а натепер їхню естафету перейняли К. Городенська, П. Гриценко, С. Єрмоленко, А. Загнітко. Цей список, зрозуміла річ, можна продовжувати й продовжувати з огляду на історію й сьогодення.