ФІТОНІМНИЙ КОД ІДІОСТИЛЮ МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО (на матеріалі макролокусів ліс, степ, сад, поле)

Анотація

Публікація присвячена розглядові структурно-семантичних особливостей фітонімної лексики як стилетвірного чинника письма представника української літератури – шістдесятника Миколи Вінграновського. Фітонімний код репрезентовано на рівні локативів ліс, степ, сад, поле, що інтерпретовано як автохтонні знаки українського довкілля, а також символи (як традиційні, так і авторські). Широкий асоціативний простір сприяв появі значної кількості символічних значень, серед яких функціональними є ідіоетнічні (Україна, батьківщина як свій дім, доля / воля). Перспективою подальших досліджень є аналіз символіки квітів в українській лінгвокультурі з позиції діахронії.

Ключові слова: фітонім, фітонімний код, локус, лінгвокультура, символічне значення, ідіостиль.

Публикация посвящена рассмотрению структурно-семантических особенностей фитонимной лексики как стилеобразующего фактора письма представителя украинской литературы – шестидесятника Николая Винграновского. Фитонимний код представлен на уровне локусов лес, степь, сад, поле, которые интерпретированы как автохтонные знаки украинской окружающей среды, а также символы (как традиционные, так и авторские). Широкое ассоциативное пространство способствовало появлению значительного количества символических значений, среди которых функциональными являются идиоэтнические (Украина, родина как свой дом, судьба / воля). Перспективой дальнейших исследований является анализ символики цветов в украинской лингвокультуре с позиции диахронии.

Ключевые слова: фитоним, фитонимний код, локус, лингвокультура, символическое

значение, идиостиль.

The article is devoted to the studying of the structural and semantic peculiarities of phytonymical vocabulary as a writing stylistic feature of the representative of Ukrainian Literature – the man of the sixties MykolaVinhranovskyi. An artistic depiction of plants as indigenous environmental signs is considered to be a traditional description of landscape where trees act as artistic details, reproducing the times of the seasons, and to some extent indirectly - a natural phenomenon. Parallelism is conventional as it meets folk tradition, the meaning of which is that trees reflect the internal state of nature comparable to the human condition, age, etc. The phytonymical code is represented by such locus names as forest, heath, garden, field, which are interpreted as indigenous signs of Ukrainian environment, and symbols (both traditional and authors).The great associative field contributed to the introduction of a significant number of symbolic meanings, among which the idioethnic ones are the most functional (Ukraine, the birthplace as the home, fate / will). The function of such phytonym as wood is limited, while the species names are widely used. The poet’s individual style is distinguished by the differentiation of such locus names as forest / garden / forest-steppe (steppe). The trees are distinguished within the locatives: forest trees (oak, maple, ash, pine, birch); trees common in the forest-steppe (poplar, willow); garden trees (apple, pear, plum). The forest is most frequently presented by such phytonyms as oak and birch in the poetic works of MykolaVinhranovskyi. The locus name forest also represents the nomen grove (small, mostly deciduous forest) having differential semes of species mentioned. The Ukrainian art world view interprets the symbol of garden through the personal world view and spiritual progress that enables the correlation of garden between the soul grace and the high internal culture, etc. The observations on the linguistic material allowed to conclude that the poetic speech of Mykola Vinhranovskyi paints the image of cherry for: a) poetizing of the elements of life; b) reproducing the correlation between the internality of a human being / age / fate and nature. Despite the national clearness of such phytonym as cherry, the reflection in reproducing the internality of the Ukrainian linguistic and culture must be pre asisstated. The phytonym of apple represents the image of a woman, her emotional experiences, embodying feminine destiny, the fate of the Ukrainians. The Ukrainian field with the adjective feather-grass realizes the additional value of not only the indigenous space, but also the background one – the will that we associate with phytonymical symbols (feather-grass / wind / will). The further research is based on the dynamics of the lexical set flowers in the Ukrainian cultural discourse from the perspective of diachrony.

Key words: phytonym, phytonymical code, locus, linguoculture, symbolism, individual style.