МІСЦЕ КОНСТРУКЦІЙ ІЗ ПОЯСНЮВАЛЬНИМ ВІДНОШЕННЯМ У КЛАСИФІКАЦІЯХ СКЛАДНОГО СПОЛУЧНИКОВОГО РЕЧЕННЯ

В. М. Терещенко

Анотація


У статті проаналізовано специфіку складних пояснювальних речень сучасної української мови з метою обґрунтування погляду на цей тип синтаксичних одиниць як на елемент системи складносурядного класу конструкцій. З’ясовано, що унікальна комунікативно-прагматична орієнтованість цих речень як засобу рефлексії мовцем своєї предикативно-номінативної діяльності спричиняє своєрідність їхньої семантичної й формальної організації, що, утім, не дає підстав для виокремлення цих конструкцій як особливого формально-граматичного типу – синкретичного чи перехідного. Цю тезу підтверджено шляхом з’ясування відповідності пояснювальних конструкцій верифікаційним критеріям сурядності.

Ключові слова: складне сполучникове речення, пояснювальне речення, семантика, форма, комунікативно-прагматична специфіка, класифікація.

 

В статье проанализировано специфику сложных пояснительных предложений современного украинского языка с целью обоснования взгляда на этот тип синтаксических единиц как на элемент системы сложносочиненного класса конструкций. Показано, что уникальная коммуникативно-прагматическая ориентированность этих предложений как средства рефлексии говорящим своей предикативно-номинативной деятельности является причиной их своеобразной семантической и формальной организации, что, тем не менее, не дает оснований для выделения этих конструкций как особенного формально-грамматического типа – синкретичного или переходного. Этот тезис подтвержден путем выявления соответствия пояснительных конструкций верификационным критериям сочинения.

Ключевые слова: сложное союзное предложение, пояснительное предложение, семантика, форма, коммуникативно-прагматическая специфика, классификация.

 

The article analyzes the specific of complex explanatory sentence of modern Ukrainian language to justify the view on this type of syntactic units as the element of the Compound class structures. Background is caused by the fact that the explanatory structures are considered contradictory in syntax science: some researchers recognize them as Complex, others – as Compound, and others – as syncretic or transitive (Complex-Compound or Compound- Complex). Based on the outline of a unique communicative and pragmatic orientation of explanatory sentences as a means of the speaker’s reflection of his predicate-nominative activities it was proved that in their logical-semantic nature they are mono-denotative, i.e. correlated with one situation of reality, and in the semantic-syntactic – poli-propositional specific entities. These features contribute their specific formal nature as implicit equivalent of multi-component structures. In multi-component sentences conjunction provides installation explanatory relationship between modus, and in the case of modus implication it retains its function, formally establishing the relationship between dictum components. In both cases, the function of conjunctions indicates a compound syntactic relationship between predicative centers. This thesis was confirmed by verification of the specific of Compound explanatory sentences according to the certain criteria proved their compound nature.

Key words: conjunctional complex sentence, explanatory sentence, semantics, form, communicative and pragmatic specificity, classification.


Повний текст:

PDF

Посилання


Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К. : Либідь, 1993. – 348 с.

Глазова С. М. Пояснювально-ототожнювальні конструкції в сучасній українській мові: семантика, граматика, прагматика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01. – Харків, 2005. – 20 с.

Глушкова Г. М. Структурно-семантичні типи сурядності : : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01. – Донецьк, 1998. – 16 с.

Городенська К. Граматичний словник української мови: Сполучники. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2007. – 340 с.

Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис : Монографія. – Донецьк : ДонНу, 2001. – 662 с.

Колосова Т. А. Русские сложные предложения асимметричной структуры. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1980. – 164 с.

Манаенко Г. Н. Тип пропозиции в соотнесении с диктумом и модусом предложения // Мовознавчий вісник : зб. наук. пр. / відп. ред. Г. І. Мартинова. – Черкаси, 2014. – Вип. 19. – С. 132–137.

Пекелис О. Е. Сочинение и подчинение [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://rusgram.ru/%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5.

Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном освещении / вступ. ст. Ю. Д. Апресян. – М. : Языки славянской культуры,

– 510 с.

Полозова О. О. Складні сполучникові речення асиметричної будови в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01. – Х., 2017. – 18 с.

Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови : Проблемні питання. – К. : Вища шк., 1994. – 670 с.

Современный русский язык. Синтаксис / под ред. В. А. Белошапковой. – М. : Высшая шк., 1989. – 800 с.

Шитик Л. Синхронна перехідність синтаксичних одиниць в українській літературній мові : [монографія] [відп. ред. К. Г. Городенська]. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2014. – 474 с. 1

Шмелева Т. В. Модус и средства его выражения в высказывании // Идеографические аспекты русской граматики / под. ред. В. А. Белошапковой и И. И. Милославского. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – С. 168–200.

Шувалова С. А. Смысловые отношения между частями сложного предложения и способы их выражения : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук : 10.02.01. – М., 1990. – 54 с.




DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.814436

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.