МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІСНІ СЕМЕНА КЛИМОВСЬКОГО «ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ»
Анотація
У статті розглядається постать Семена Климовського, харківського козака, українського поета початку XVIII століття. Запропоновано мовний аналіз його відомої пісні «Їхав козак за Дунай». Ця пісня створена на ґрунті традиції українського фольклору та містить характерні риси, що відповідають діалектному мовленню Слобожанщини; завдяки цьому вона є важливою пам’яткою історії мови. Виявлено народноговірні риси в варіантах пісні, поданих у трьох різних пісенних збірниках. Найцікавішим із цього погляду є варіант пісні зі збірника «Малороссийские песни» М. Максимовича.
Ключові слова: мовний аналіз, слобожанський говір, пісня, діалектизм, фольклорна традиція.
В статье рассматривается фигура Семена Климовского, харьковского казака, украинского поэта начала XVIII века. Предлагается языковой анализ его известной песни «Ехал казак за Дунай». Эта песня создана на основе традиции украинского фольклора и содержит характерные черты, свойственные диалектной речи Слобожанщины; благодаря этому она является важным памятником истории языка. Обнаружены «народноговорные» черты в вариантах песни, которые подаются в трех разных песенных сборниках. Наиболее интересным с этой точки зрения является вариант песни из сборника «Малороссийские песни» М. Максимовича.
Ключевые слова: языковой анализ, слобожанский говор, песня, диалектизм, фольклорная традиция.
The article deals with the figure of Semen Klymovskyi, a Kharkiv Cossack and a Ukrainian poet of the early 18th century. The linguistic analysis of his famous song «Yikhav Kozak za Dunay» («Cossack rode beyond the Danube») is presented. This song was created on the basis of the Ukrainian folklore tradition and contains language features reflecting the Slobodian dialectal usage, which makes it an important historical record of the language. Its text has changed greatly over time; it became available in various versions and came to be perceived as folk creation. New verses were added to the original text, but the basis of the song has remained stable until nowadays. An analysis of differing versions of the song, including in three different song-books is offered, with an eye to identifying the vernacular elements contained in them. While passing through folk cultivation the text lost its «bookish» elements in favor of vernacular Ukrainian. The analysis showed that the version from the song-book «Malorossiyskie pesni» compiled by M. Maksymovych in 1827 is the most interesting in this respect.
Key words: language analysis, Slobodian dialect, song, dialecticism, folklore tradition.
Повний текст:
PDFПосилання
Голиков И. И. Деяния Петра Великого, мудрого преобразователя России, собранные из достоверных источников и расположенные по годам. – М. : Университетская тип. Н. Новикова, 1789. – Ч. IX. – 499 с.
Карамзин Н. М. Пантеон российских авторов: в 2-х ч.; изд. Платона Бекетова. – М., 1801. – Ч. 1. – 431 с.
Львов Н. А. Русские народные песни / собранные Н. А. Львовым; напевы записал и гармонизировал И. Прач. – СПб., 1896. – 154 с.
Максимович М. Малороссийские песни. – М., 1827. – 234 с.
Максимович М. А. Украинские народные песни. – М. : Университетская типография, 1834. – Ч. 1. –180 с.
Матвіяс І. Варіанти української літературної мови від найдавніших часів до кінця XVIII ст. // Культура слова. – 1996. –Вип. 46–47. – С. 3–22.
Новиков Н. И. Опыт исторического словаря о российских писателях. – СПб. : Тип. Акад. наук, 1772. – 264 с.
Нудьга Г. Козак, філософ, поет. – Львів, 1999. – 208 с.
Сагаровський А. А. Матеріали до діалектного словника Центральної Слобожанщини (Харківщини). – Харків, 2011. – Вип. 1. –293 с.
Словник української мови: в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наукова думка, 1974. – 840 с.
Срезневский В. И. Климовский-Климов, «казак стихотворец» и два его сочинения // Сборник Харьковского историко-филологического общества. – Харьков, 1905. – Т. 16. – С. 509–546.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.814486
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.