ПРОФЕСІЙНА ЛЕКСИКА ЯК СКЛАДОВА ФАХОВОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Анотація
У статті досліджуються основні способи утворення спеціальної експресивно забарвленої лексики. Розглянуто джерела формування професіоналізмів і жаргонізмів та їхні функції, що визначені сферою професійної лексики, а також різновиди соціальних діалектів, які трактуються як відгалуження загальновживаної лексики. Підкреслене значення процесу детермінологізації для утворення професіоналізмів. Окреслені шляхи взаємодії між термінологічною і загальною лексичною системою.
Ключові слова: термінологія, економічна галузь, майбутні фахівці, вузьковживана лексика, професіоналізми, жаргонізми.
В статье исследуются основные способы образования специальной экспрессивно окрашенной лексики. Рассмотрены источники формирования профессионализмов и жаргонизмов, их функции, определенные сферой профессиональной лексики, а также разновидности социальных диалектов, которые трактуются как ответвления общеупотребляемой лексики. Подчеркнуто значение процесса детерминологизации для образования профессионализмов. Очерчены пути взаимодействия между терминологической и общей лексической системой.
Ключевые слова: терминология, экономическая отрасль, будущие специалисты, узкоупотребляемая лексика, профессионализмы, жаргонизмы.
The article studies basic methods of forming special expressive vocabulary, sources of forming professional and slang words, functions defined by the sphere of professional vocabulary and types of social dialects as offshoots of the common language. Differences in the formation of the notions «social dialects», «slang», «jargon», «argo» are considered, the differentiation of terminologized and professional slang words is developed. The importance of the determinization process and influence of communication barriers on the process of forming professionalisms is emphasized. It is noted that special lexicons fix the term meaning in the volume used by the most qualified professionals, while general dictionaries reflect the idea about the word meaning of a nonspecialist in this field of knowledge or activity. Students should be aware that using professionalisms is appropriate only at the verbal level, since these words have no sphere of fixation and can not be used in textbooks, manuals, scientific researches. They need learn differentiating the notions «special language», and «language of professional communication», «term» and «professionalism», interpret the above mentioned notions and be able to use them when working with texts on professional activity. In the prospect it is advisable to create a complex of training exercises and tasks for students to master the professional vocabulary of the economic sector more efficiently, and distinguish domain specific terminology as a type of common language.
Key words: terminology, economic sector, future specialists, domain specific terminology, professionalisms, slang word.
Повний текст:
PDFПосилання
Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – Москва: Просвещение, 1987. – 160 с.
Д’яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – Київ: Академвидав, 2000. – 218 с.
Жиглей І.В., Лаговська О.А. Модель бухгалтерського обліку як основа інституційної взаємодії. – Науковий вісник БДФЕУ. Економічні науки. – Чернівці, 2012. – Вип. 1(22). – С. 327-335.
Карпухина Н.М. Семантический анализ профессионально терминированных наименований экономической сферы деятельности: дис … канд. филол. наук: 10.02.01. – Москва, 2001. – 186 с.
Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.01. – Київ, 1997. – 40 с.
Покровська О.А. Українська термінологія ринкових відносин: дис... канд. філол. наук: 10.02.01. – Харків, 1995. – 207 с.
DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.814510
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.